Установлено нові вимоги до держреєстратора

Читайте за темою:

Досудове оскарження дій держреєстратора прав

Чи зобов'язане підприємство сповіщати держреєстратора, податкову інспекцію та банк про зміну місця проживання директора?

До наказу Мін’юсту від 31.12.15 р. № 2790/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних зі статусом державного реєстратора» (далі – Наказ № 2790/5), яким, зокрема, установлено кваліфікаційні вимоги до посади державного реєстратора, унесено зміни.

Нагадаємо, що йдеться про осіб, які здійснюють свою діяльність відповідно до Законів:

• від 15.05.03 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755);
• від 01.07.04 р. № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952).

Державна реєстрація, зокрема, здійснюється:

1) згідно зі ст. 2 Закону № 1952:

• особою, за якою закріплено особовий рахунок у погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради або уповноважена нею особа, якою проводиться держреєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди тощо;
• органами держвлади, їх посадовими особами, коли йдеться про реєстрацію набуття, зміни або припинення обтяження речових прав; 
• органами місцевого самоврядування (далі – ОМС) – у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

2) відповідно до ст. 1 Закону № 755:

• державним реєстратором, який перебуває у трудових відносинах із суб’єктом держреєстрації, якщо йдеться про реєстрацію юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань;
• держорганом – у разі подання документів для держреєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця у зв’язку з її смертю, визнання безвісно відсутньою чи оголошеною померлою;
• виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними в містах Києві та Севастополі держадміністраціями – у разі держреєстрації юросіб та фізосіб-підприємців.

Звертаємо увагу, що виконавчі органи сільських, селищних та міських рад набувають повноважень щодо здійснення держреєстрації юросіб та фізосіб-підприємців згідно із Законом № 755, лише якщо відповідною радою ухвалено таке рішення.

Звісно, основні вимоги до держреєстраторів установлено законодавством. Так, згідно зі ст. 10 Закону № 1952 держреєстратор – це громадянин із вищою освітою за спеціальністю «правознавство», який відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах із суб’єктом держреєстрації прав. Також ним може бути державний виконавець, якщо йдеться про накладення/зняття арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень.

Зазначимо: Законами № 755 та № 1952 установлено заборони у прийнятті реєстратором рішень про держреєстрацію прав на своє ім’я, на ім’я свого чоловіка (дружини), його (її) та своїх родичів, суб’єкта господарювання, засновником (учасником) якого він є, а також щодо суб’єкта, з яким він перебуває у трудових відносинах.

Винятком є абзац другий ч. 2 ст. 10 Закону № 1952, що передбачає здійснення своїх безпосередніх обов’язків держреєстратором, який перебуває у трудових відносинах із виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у м. Києві та Севастополі держадміністраціями, стосовно реєстрації права на державне та/або комунальне майно, їх обтяжень.

Основні повноваження та виконувані функції держреєстратора визначено ст. 10 Закону № 1952 та ст. 6 Закону № 755. 

Втручання в діяльність держреєстратора будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юросіб, громадян та їх об’єднань прямо згаданими Законами заборонено.

Звертаємо увагу на ці особливості тому, що згідно з Наказом № 2790/5 визначаються кваліфікаційні вимоги до посади держреєстратора, крім тих, які вже передбачено Законами № 755 та № 1952.

Відтепер вимоги до держреєстратора, визначені Наказом № 2790/5, є інакшими.

Оскільки наказ НАДС від 13.09.11 р. № 11, яким було затверджено Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, утратив чинність (див. наказ НАДС від 11.07.17 р. № 147), посилання на цей документ зараз вилучено. 

Важливим є й те, що віднині особа, яка виконуватиме повноваження держреєстратора, має відповідати вимогам, установленим Законами від 10.12.15 р. № 889-VІІІ «Про державну службу» та від 07.06.01 р. № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Більш жорсткими стали й вимоги до стажу, тобто в особи має бути стаж роботи у сфері права не менш як 3 роки або на посаді держреєстратора чи виконання функцій держреєстратора не менш як 1 рік. Раніше достатньо було стажу роботи за фахом на держслужбі на посаді не нижче провідного спеціаліста не менш як 1 рік або стажу роботи в інших сферах управління не менш як 3 роки.

Дивно, але з якихось незрозумілих причин від цієї особи зараз не вимагається вільне володіння державною мовою – адже це не узгоджується із засадами, визначеними Конституцією та україномовним законодавством.

Тож радимо роботодавцям привести посадові інструкції держреєстраторів у відповідність до змінених норм Наказу № 2790/5. Конче важливим є дотримання нових вимог щодо освіти, стажу тощо також під час оформлення трудових відносин із особами, які є кандидатами на посади, за якими здійснюватиметься функція держреєстрації. Стосовно осіб, які згідно із законодавством приймаються на службу шляхом конкурсного відбору після набуття змін до цього Наказу, то їх слід повідомити в установленому порядку про нові вимоги.

Наказ Мін’юсту від 04.11.19 р. № 3388/5 набув чинності з 08.11.19 р. («Офіційний вісник України» від 08.11.19 р. № 86).