Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Президент підписав Закон про Вищу раду правосуддя

Президент підписав Закон «Про Вищу раду правосуддя». Документ був прийнятий Верховною Радою 21 грудня.

Створення нового органу – Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі стане реальним показником змін у системі правосуддя, що сприятиме відновленню довіри громадян до неї.

Законом визначено:

статус:

Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом суддівського врядування, який діє на постійній основі для забезпечення формування та діяльності високопрофесійного, корпусу суддів, додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів;

повноваження, які забирають політичну складову у судової гілки влади, насамперед, з механізмів призначення, переведення, звільнення суддів, надання згоди на затримання чи арешт судді, серед яких:

  • вносить подання про призначення судді на посаду;
  • ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;
  • утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів;
  • надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;
  • ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;
  • ухвалює рішення про припинення відставки судді.

символи;

склад Вищої ради правосуддя:

Відповідно до рекомендацій Венеціанської Комісії, які враховані в ухвалених конституційних змінах щодо правосуддя, та з метою збереження інституційного балансу у Вищій раді правосуддя передбачається, що до її складу входитимуть двадцять один член, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – обиратиме з’їзд адвокатів України, двох – обиратиме всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обиратиме з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою;

вимоги та обмеження щодо членів Вищої ради правосуддя

Окремо закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності;

Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя:

У разі необхідності обрання члена Вищої ради правосуддя з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ або всеукраїнською конференцією прокурорів орган, що скликає відповідно з’їзд або конференцію, не пізніше ніж за сорок п’ять днів повідомляє секретаріат Вищої ради правосуддя про дату та місце їх проведення.

У разі необхідності призначення Президентом України члена Вищої ради правосуддя Президент України оголошує на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України про проведення відкритого конкурсу.

Інформація про осіб, які претендують на участь у конкурсі, разом із копіями поданих документів, оприлюднюється на веб-сторінці Офіційного інтернет-представництва Президента України

Інформація про осіб, які претендують бути обраними на посаду члена Вищої ради правосуддя, разом із копіями поданих документів, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Верховної Ради України;

Статус члена Вищої ради правосуддя

Одними із підстава для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади є:

- грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом члена Вищої ради правосуддя або виявило його невідповідність займаній посаді, допущення іншої поведінки, що підриває авторитет та суспільну довіру до правосуддя;

- виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам;

- суттєве порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

Структура Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя здійснює ключову роль у формуванні суддівського корпусу. Нею ухвалюється рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

Органи Вищої ради правосуддя – Дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.

Основним завданням цього органу суддівського врядування є забезпечення незалежності судової влади з одночасним забезпеченням її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством.

Відтепер кожен буде впевнений, що усі кадрові та дисциплінарні питання суддівського корпусу вирішуються за зрозумілими прозорими правилами політично нейтральним і незалежним органом.

Отже, закон закріплює інструменти конституційної моделі Вищої ради правосуддя для забезпечення незалежності судової влади і її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності суспільству.

Закон набирає чинності з 05.01.17 р. у зв'язку з опублікуванням в "Голосі України" від 04.01.17 р. № 1.

Джерело: http://www.president.gov.ua/

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
04.05.2026
Лікарняні та декретні по-новому: Кабмін змінив Порядок № 1266
Кабмін змінив Порядок № 1266 щодо розрахунку лікарняних і декретних, уточнивши правила для ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерських господарств.  Більше за темою: Лікарняні та декретні для підприємців Чи враховується під час обчислення лікарняних матеріальна допомога, нарахована в мі...
Нове
16.07.2026
Використання торговельних марок: на обговоренні низка законопроєктів
Мінекономіки оприлюднив низку законопроєктів, що стосуються нормативного врегулювання торговельних марок згідно із європейським законодавством. Детальніше про це див. в цьому матеріалі. Більше за темою: Торговельна марка: правила та нюанси укладання ліцензійного договору Мінекономіки 15.07.2026 опр...
16.07.2026
З 10 липня діють нові правила критичності у сфері ПФУ
Правління ПФУ змінило критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, які мають важливе значення для галузі національної економіки за його сферою управління. Які зміни відбулися? Більше за темою: Чи всі підприємства повинні подавати до ПФУ оперативні відомості про рух працівників? Що означ...
15.07.2026
НБУ пом’якшує валютні обмеження для оплати митних платежів
Національний банк пом’якшує обмеження з переказу валюти для оплати митних платежів у зв’язку зі змінами у законодавстві ЄС. Більше за темою: Еквівалент ціни в іноземній валюті: облік у продавця та покупця Як скласти розрахунок коригування в разі зміни ціни, прив’язаної до валютно...
Кращі матеріали