Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Огляд важливих документів, що набули чинності в лютому 2018 року

Редакція

26.02.2018 6223 0 0

КМУ затвердив перелік контролюючих органів, на яких не поширюється мораторій на перевірки

Із 23 лютого (дня офіційного оприлюднення у газеті «Урядовий Кур’єр») набула чинності постанова КМУ від 18.12.17 р. № 1104, якою затверджено перелік органів держнагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону від 03.11.16 р. № 1728-VIII (далі – Закон № 1728, Постанова № 1104, Перелік).

З дня опублікування Постанови № 1104 проводити планові перевірки у порядку, встановленому Законом від 05.04.07 р. № 877-V, мають право органи, зазначені у Переліку:

·          ДФС, НКРЕКП, НКЦПФР, Держархбудінспекція, Держатомрегулювання, Держаудитслужба, Держлікслужба, Адміністрація Держспецзв’язку, Держгеокадастр, Держпраці, Держпродспоживслужба, Держекоінспекція, ДСНС та їхні територіальні органи; АМК та його територіальні відділення;

·          Нацбанк, Нацтелерадіомовлення, Державіаслужба, Держекспортконтроль, Мінприроди, Держгеонадра;

·          структурні підрозділи та виконавчі органи Держархбудконтролю;

·          виконавчі органи міських, сільських, селищних рад (щодо дотримання законодавства про працю);

·          органи державного ринкового нагляду (з питань, визначених постановою КМУ від 28.12.16 р. № 1069).

Так само з дня опублікування Постанови № 1104 обмеження на проведення позапланових перевірок, установлені ст. 3 Закону № 1728, не поширюються на органи держнагляду (контролю), зазначені у Переліку.

ДРС на своєму сайті (www.drs.gov.ua) прокоментувала прийняття Кабміном цієї постанови. Позапланові перевірки, які досі проводилися контролюючими органами виключно за письмовим погодженням із ДРС, тепер можуть проводитися без такого погодження за заявами громадян про порушення суб’єктами господарювання (далі – СГ) їхніх прав.

ДРС звернула увагу СГ, що з 1 січня до 22 лютого 2018 року включно діяла заборона на проведення усіх без винятку планових перевірок для органів державного нагляду (контролю). Контролююючі органи, включені до Переліку, набули право на проведення планових перевірок тільки з 23 лютого.

ДРС нагадала також, що за захистом своїх порушених прав підприємці можуть звертатися саме до цієї служби.

Як отримати розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання для власного виробництва

Із 21 лютого застосовується Порядок, затверджений постановою КМУ від 07.02.18 р. № 85, яким визначено процедуру надання розстрочення сплати ПДВ та забезпечення виконання зобов’язань під час увезення на митну територію України (далі – МТУ) у митному режимі імпорту обладнання, що класифікується за товарними підкатегоріями згідно з УКТЗЕД, визначеними п. 65 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу (далі – ПК), та ввозиться платником податку для власного виробництва на території України.

Розстрочення надається на підставі заяви (рівними частинами) на зазначений у ній строк, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів. Разом із заявою до митниці ДФС подаються документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу (далі – МК), а також:

·          бізнес-проект, бізнес-план або інший документ, у якому викладено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності;

·          висновки держорганів, експертних установ, організацій, держстандарти і стандарти підприємства, технічні умови, техдокументація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень.

Рішення про надання розстрочення (далі – рішення) приймається протягом 10 робочих днів (далі – р. д.), а якщо до розстрочення заявлено суму понад 1 млн грн. – 25 р. д. із дати надходження заяви.

Порядок містить виключний перелік документів та інформації, що перевіряються для прийняття рішення, та підстави для відмови в прийнятті такого рішення. Розстрочені суми ПДВ сплачуються так:

·          під час сплати першого платежу на залишок ПДВ надається забезпечення виконання зобов’язань (розд. X МК) або банківська гарантія;

·          розстрочені суми ПДВ сплачуються щомісяця у строк, установлений у рішенні, з поданням додаткової митної декларації.

Протягом усього періоду користування розстроченням платник щомісяця подає до ГУ ДФС в області, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на МТУ для власного виробництва на території України, за формою додатка 4 до Порядку.

Внутрішні рішення акціонерів приймаються шляхом укладення корпоративних угод

Із 18 лютого чинне законодавство доповнено нормами про укладення договору про реалізацію прав учасників (засновників) ТОВ, видачу безвідкличної довіреності з корпоративних прав та укладення договору між акціонерами товариства (ст. 511 і 512 Закону від 19.09.91 р. № 1576-XII; ст. 261 і 262 Закону від 17.09.08 р. № 514-VI).

Також до Цивільного кодексу унесено доповнення, згідно з якими:

·          у разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор незалежно від сплати неустойки та/або відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Кредитор може пред’явити вимогу і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання (ч. 2 ст. 611);

·          сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися, що одна сторона придбає в іншої право розірвати цей договір в односторонньому порядку. У такому разі договір уважається розірваним, якщо сторона, яка набула право розірвати договір, протягом визначеного строку не заявить вимогу про його виконання. Також розірвання договору може бути обумовлене вчиненням цією стороною певних дій або настанням певних обставин протягом визначеного строку або у визначений час (ст. 6581).

Порядок та умови укладання корпоративних договорів, в яких однією із сторін є держава, госптовариство, в якому частка держави становить 100 % та/або юрособи, в яких державі або таким госптовариствам прямо або опосередковано належить 25 і більше відсотків статутного капіталу, визначатимуться окремим законом (Закон від 23.03.17 р. № 1984-VIII).

Полегшено умови допуску іноземних цінних паперів до обігу

Із 6 лютого Положення, затверджене рішенням НКЦПФР від 22.11.12 р. № 1692, застосовується у новій редакції. Документом установлюються: умови допуску іноземних цінних паперів до обігу в Україні (далі – допуск, ЦП); перелік документів, які подаються до НКЦПФР для прийняття рішення про допуск; порядок прийняття НКЦПФР такого рішення. Порівняно із попередньою редакцією, новим Положенням, зокрема:

·          установлено, що відбиток печатки є необов’язковим реквізитом будь-якого з документів, які подаються на реєстрацію. Копії документів, що подаються до НКЦПФР, вважаються засвідченими за наявності на них підпису уповноваженої особи СГ;

·          скасовано деякі умови допуску: наявність активів іноземного емітента в Україні, договору між іноземним емітентом та українською фондовою біржею, а також доступу такої біржі до інформаційних ресурсів, де розміщується інформація про іноземного емітента;

·          скорочено перелік документів, які подаються заявником до НКЦПФР для допуску. Тепер подаються: заява за формою додатка до Положення; письмове підтвердження Центрального депозитарію ЦП щодо можливості обліку ЦП на його кореспондентському рахунку, відкритому в депозитарії іноземної держави або міжнародній депозитарно-кліринговій установі, з яким (якою) Центральним депозитарієм ЦП установлено кореспондентські відносини; документи, що підтверджують повноваження уповноваженої особи заявника, підписом якого засвідчено подані документи (рішення НКЦПФР від 07.12.17 р. № 871).

Уточнено порядок розкриття інформації емітентами ЦП

Із 4 лютого набули чинності зміни до Положення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 03.12.13 р. № 2826, зокрема:

·          уточнюється, що публічні та приватні АТ зобов’язані розкривати інформацію про придбання акцій у разі придбання значного (75 (було – 95 %) і більше відсотків простих акцій) або домінуючого контрольного пакета акцій (95 (було – 50 %) і більше відсотків простих акцій) в порядку, передбаченому цим Положенням (п. 1 розд. X);

·          забороняється розміщувати на веб-сайті АТ та у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР відомості про реєстраційний номер облікової картки платника або серію та номер паспорта (фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та мають відмітку у паспорті) (п. 8 розд. X);

·          Положення доповнюється новим розд. XI, яким визначено порядок опублікування відомостей про створення АТ однією особою або про придбання однією особою усіх акцій товариства;

·          викладено у новій редакції додаток 44, у якому наведено річну інформацію емітента ЦП для опублікування в офіційному друкованому виданні (рішення НКЦПФР від 28.11.17 р. № 850).

Банки зможуть залучати більше «синтетичних» кредитів від нерезидентів

Із 16 лютого банки мають більше можливостей залучати від нерезидентів «синтетичні» кредити та позики в національній валюті. Йдеться про кредити та позики, фактичною валютою яких є гривня, а всі платежі між кредитором та позичальником здійснюються виключно в інвалюті. Дотепер українські позичальники могли брати такі кредити та позики лише за умови, що нерезидентом-кредитором є міжнародна фінансова організація (далі – МФО), членом якої є Україна, або МФО, щодо якої Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим МФО чи резидентам.

Тепер уповноважені банки-позичальники можуть отримувати «синтетичні» кредити та позики в гривні від будь-яких нерезидентів-кредиторів, а не лише від МФО.

При цьому трансграничні операції за такими кредитними договорами та договорами позики проводитимуться без реєстрації або індивідуальної ліцензії НБУ (постанова Правління НБУ від 15.02.18 р. № 12).

Спрощено отримання дозволів на виконання робіт, застосування машин підвищеної небезпеки

Із 8 лютого скорочено переліки видів робіт, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виконання та експлуатація яких вимагає наявності дозволу, та розширено перелік таких, які можна виконувати, експлуатувати (застосовувати) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (далі – декларація).

Уточнено порядок подання декларації, на підставі якої роботодавець виконує роботи підвищеної небезпеки, експлуатує машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, передбачений постановою КМУ від 26.10.11 р. № 1107. Декларація за формою додатка 8 до Порядку № 107 подається СГ (уповноваженим ним органом або особою):

·          у паперовій формі або поштовим відправленням – адміністратору;

·          в електронній формі через портал електронних сервісів юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань – дозвільному органу за місцезнаходженням або місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об’єкта не пізніше ніж за 5 р. д. до початку виконання робіт та експлуатації вказаних механізмів (постанова КМУ від 07.02.18 р. № 48).

Затверджено правила приймання стічних вод та плату за понаднормативні скиди

Із 2 лютого СГ, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі – виробники), юрособи незалежно від форм власності та відомчої належності, фізособи-підприємці, самозайняті особи, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі – споживачі, системи), мають керуватися:

1. Правилами приймання стічних вод до систем (далі – правила). За невиконання споживачами правил та місцевих правил щодо дотримання якості та режиму скиду стічних вод об’єкт споживача може бути відключений від системи за умови письмового попередження виробником не менш ніж за 5 діб. У разі стягнення з виробника грошових сум за понадлімітні обсяги скидів у водні об’єкти або інші порушення природоохоронного законодавства він може вимагати від споживачів, з вини яких це сталося, відшкодування цих сум у регресному порядку (розд. V).

2. Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем. Зокрема, споживачі оплачують виробнику в 5-кратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення: додаткові обсяги стічних вод (не враховані договором на централізоване водовідведення), що надходять до систем; обсяг стічних вод, скинутих за час відсутності такого договору (наказ Мінрегіону від 01.12.17 р. № 316).

Відновлено дію низки держстандартів

ДП «УкрНДНЦ» до 1 січня 2019 року відновило дію в Україні міждержавних нормативних документів, раніше скасованих своїми наказами:

·          із 1 лютого (документи стосуються норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів) (наказ від 24.01.18 р. № 13);

·          2 лютого (документи стосуються вин, виноматеріалів, коньяків та коньячних спиртів, соків плодово-ягідних спиртованих) (наказ від 01.02.18 р. № 28);

·          10 лютого (документи морського транспорту, суднобудування) (наказ від 09.02.18 р. № 38);

·          15 лютого (документи стосуються тканин, войлоку, фурнітури) (наказ від 12.02.18 р. № 42).

 

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали