Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Недержавне пенсійне забезпечення: обговорюються перші варіанти законопроєктів, якими передбачено зменшення ПДФО

Увага!
28.10.2024

Мінсоцполітики направило міністерствам та зацікавленим органам на погодження законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (далі – Проєкт № 1), підготовлений на виконання завдання, визначеного п. 4 протоколу наради щодо реформування системи пенсійного забезпечення в України під головуванням Прем’єр-міністра України Дмитра Шмигаля від 27.06.2024, а також законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення» (далі – Проєкт № 2). 

Проєктом № 1 передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб. 

При цьому фіскальне навантаження на роботодавця чи на працівника не змінюється. Накопичувальний внесок становитиме 2 % (1 % за рахунок виокремлення з ЄСВ та 1 % – за рахунок ПДФО) бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків, 4 % (2 % + 2 % відповідно) – протягом другого року, 6 % (3 % + 3 % відповідно) – протягом третього і в наступні роки. 

При цьому роботодавець автоматично залучає працівника на щорічній основі до сплати накопичувального внеску (автозапис). Працівник у свою чергу має право відмовитися від сплати такого внеску, подавши відповідну заяву роботодавцю. 

Фізособи-підприємці та інші категорії «самозайнятих осіб», що сплачують накопичувальний внесок на свою користь, накопичувальні внески сплачують на добровільній основі (автозапис з правом відмови). 

Проєктом № 1 пропонується встановити, що кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців. 

Проєктом № 1 запропоновано комбіновану модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення. Вона передбачає, що перші 3 роки накопичувальні внески спрямовуються до державного фонду, який матиме корпоратизовану структуру управління, яка відповідає Директиві ЄС 2016/2341, яку Україна зобов’язалася імплементувати. Діяльність з адміністрування і управління активами такого фонду здійснюється на підставі ліцензій, виданих згідно чинного законодавства. ІТ-система щодо ведення персоніфікованого обліку знаходиться у державній власності. 

Починаючи з 4-го року учасники зможуть обирати приватного пенсійного провайдера (недержавний пенсійний фонд, компанію зі страхування життя, банк) або, за бажанням, залишитись в державному фонді. 

Проєкт № 1 зобов'язує створення системи гарантування пенсійних накопичень у обов’язковій системі пенсійного забезпечення, що дозволить забезпечити сталість цієї системи та впевненість її учасників у збереженні власних накопичень. 

Додатковою системою гарантій збереження пенсійних накопичень у системі накопичувального пенсійного забезпечення є жорсткі вимоги щодо допуску до роботи в системі та контролю за діяльністю суб’єктів, які обслуговують кошти учасників цієї системи. Контроль здійснюватиметься з боку державних регуляторів, які встановлені Проєктом № 1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку як регулятор здійснює державний нагляд за діяльністю установ пенсійного забезпечення. 

Набуття чи чинності законодавства про накопичувальне пенсійне забезпечення передбачається з 1 січня 2026 року, а початок здійснення накопичень – через рік після завершення військового стану, але не раніше, ніж буде впроваджено всю необхідну нормативну базу і необхідну інфраструктуру. 

Проєкт № 1 передбачає, також, внесення змін до цілого ряду законодавчих актів, щодо приведення їх норм у відповідність до запропонованої концепції обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. 

Проєктом № 2 для системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення пропонується встановити найбільш сприятливий режим – звільнення від оподаткування накопичувальних внесків, доходів від інвестування пенсійних активів та пенсійних виплат, що сприятиме підвищенню рівня соціального захисту людей пенсійного віку, залученню потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу та як наслідок збільшенню інвестицій в національну економіку. 

Проєктом № 2 забезпечується узгодження термінології із Проєктом № 1, а також доповнення функції контролюючих органів в частині контролю за сплатою накопичувального внеску, оскільки Проєктом № 1 передбачається сплата накопичувального внеску за аналогією сплати ЄСВ. 

Також у зв’язку з тим, що пенсійні активи є власністю учасників системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, а не пенсійних установ, які надаватимуть послуги у системі, доходи від інвестування пенсійних активів не можуть обкладлаться податком на прибуток. У зв’язку з цим, законопроєктом закріплюється статус неприбуткової організації для авторизованих пенсійних фондів, які надаватимуть послуги у системі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення. 

Проектом № 2 також пропонується: 

  • визначити, що пенсійні виплати із системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення не підлягають оподаткуванню, враховуючи високий рівень соціальної складової пенсійних виплат, обов’язковість системи, а також рішення КСУ від 27.02.2018 № 1-р/2018, яким визнано неконституційними положення Податкового кодексу про оподаткування пенсій в солідарній пенсійній системі; 
  • визначити, що суми накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму, накопичувального внеску, який сплачується за рахунок заробітної плати працівника. 

У зв’язку з тим, що комплексною реформою системи пенсійного забезпечення не передбачається збільшення в обов’язковому порядку фіскального навантаження на роботодавця чи працівника, зокрема спрямування частини ПДФО на сплату накопичувального внеску, законопроєктом передбачається зменшення ставки податку. Починаючи з дати сплати накопичувального внеску, згідно із Проєктом № 1, пропонується зменшити ставку податку протягом першого року запровадження системи до 17 %, протягом другого року – до 16 %, починаючи з третього року і в наступні роки – до 15 %. 

СПО профспілок

zakonoproyekt.pdf
Відкрити

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
18.11.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня З 1 січня 2026 року діятиме нова система КВЕД: що зараз робити бізнесу Працевлаштування осіб з інвалідністю: ключові зміни для роботодавців з 1 січня 2026 року Оновлено правила для визначення критично важливих підприємств Змінено Порядок надіслання контролююч...
08.09.2025
Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін
Закон № 4536 вносить зміни, зокрема, до Податкового кодексу, Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ , Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ. Більшість норм Закону № 4536 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто з 1 жовтня 2025 року. Більше за темою: Квартальна об&...
08.10.2025
Оновлено Довідник умовних кодів товарів
ДПС опублікувала оновленний Довідник умовних кодів товарів. ДПС опублікувало оновлений Довідник умовних кодів товарів. Умовний код товару Назва товару 00101 житловий будинок 00102 будівля 00103 ...
Нове
20.11.2025
Кабмін оновив документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство
Уряд оновив класифікацію документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України або визначають спеціальний статус особи. Розглянемо більш детально. Більше за темою: Працевлаштування іноземців: нюанси оформлення КМУ ухвалив постанову від 13.11.2025 № 1458 «Про внесення до деяких ...
20.11.2025
Стягнення житла за борги не буде: Мін’юст про новий законопроєкт
Ключова норма нового законопроєкту – автоматичне вилучення особи з Єдиного реєстру боржників одразу після сплати заборгованості. Більше за темою: Стягнення боргу з контрагента в досудовому та судовому порядку Стягнення боргу з контрагента: облікові аспекти Євроінтеграційний законопроєкт № 14...
20.11.2025
Припинення заходів держнагляду в умовах воєнного стану: роз’яснення ДРС
Припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом № 64. Докладніше див. нижче. Більше за темою: Податкові ризики щодо обліку транспортно-заготівельних витрат: аналіз судової практики Постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 &la...
Кращі матеріали