Боротьба з відмиванням доходів: законопроект

Кабмін підтримав проект закону «Пpo запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», спрямований на комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Цей законопроект адаптує українське законодавство з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF). Це передбачено домовленостями України з Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Фахівці Мінфіну працювали над проектом закону спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами проекту USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні».

Законопроект, зокрема, пропонує зменшити кількість ознак фінансових операцій, про які банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи – суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) – зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг.

При цьому зі 150 тис. грн до 300 тис. грн збільшується сума операцій, про які вони повинні обов’язково звітувати, якщо їх здійснюють політично значущі особи або клієнти з держав, що не виконують рекомендації борців з легалізацією.

Водночас передбачається застосування ризик-орієнтованого підходу суб’єктами первинного фінансового моніторингу при проведенні належної перевірки своїх клієнтів та відповідно перехід до кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) своїх клієнтів.

До переліку спеціально визначених СПФМ додадуть суб’єктів господарювання, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування, тобто аудиторів, ревізорів і податкових консультантів, оскільки існує ризик того, що їхні послуги може бути використано для відмивання доходів від злочинної діяльності або з метою фінансування тероризму.

Проект закону деталізує механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилює вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній, а також робить жорсткішими санкції за порушення цих вимог.

Так, за неподання, несвоєчасне подання, або подання недостовірної інформації доведеться заплатити вже не 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис. грн), а 50 000 н.м.д.г. – 850 000 тис. грн. Порушення порядку зупинення фінансових операцій коштуватиме не 34 тис. грн, а 1,7 млн. грн, а невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу обійдеться в 85 — 170 тис. грн.

Проект передбачає також створення Державного реєстру національних публічних діячів та членів їх сімей. Це автоматизована електронно-пошукова система збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації, яка дає змогу суб’єктам первинного фінансового моніторингу зіставляти (в тому числі в автоматичному режимі) отримані ідентифікаційні дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проекту закону запроваджує також обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу; забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу; встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.

https://www.minfin.gov.ua/