Виплати держслужбовцю грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 07.07.2017 р. № 1819/0/101-17/281

Щодо виплати держслужбовцю грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо виплати державному службовцю, якого переведено з іншого державного органу, грошової допомоги при наданні щорічної основної відпустки, яку оплачено за рахунок перерахованої суми компенсації за невикористану відпустку, та повідомляє.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про державну службу" державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно зі ст. 59 цього Закону щорічні відпустки надаються державним службовцям у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про відпустки" у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Відповідно до частини третьої ст. 9 цього Закону якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік при наданні щорічної відпустки за відповідний робочий рік.

Тобто якщо державному службовцю надається щорічна основна відпустка, він має право на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 57 Закону України "Про державну службу".

Водночас зазначаємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.