Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи можливе повернення переплати з податку на доходи нерезидента?

18.03.2020

Возвращение нерезиденту излишне удержанного и перечисленного в бюджет налога на доходы нерезидента осуществляется исключительно на основании решении контролирующего органа по заявлению нерезидента или должностного (уполномоченного) лица нерезидента.

Заявления о возврате излишне уплаченных денежных обязательств или об их возмещении в случаях, предусмотренных НКУ, могут быть поданы не позднее 1095 дня, следующего за днем осуществления такой переплаты или получения права на такое возмещение (п. 102.5ст. 102 НКУ).


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.03.2020 р. № 866/6/99-00-04-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питанні Державної податкової служби» розглянула звернення приватного акціонерного товариства щодо порядку повернення/використання переплати з податку на доходи нерезидента від дня виникнення якої минуло більше 1095 днів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походженні з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Тобто, згідно з нормами Кодексу утримання та сплата до бюджету податку з доходу нерезидента здійснюється за рахунок нерезидента під час виплати такого доходу нерезиденту.

Пунктом 103.9 ст. 103 Кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 19 жовтня 2018 року № 842) (далі - Декларація), та, відповідно, рядку 23 ПН Декларації.

У рядку 25 Декларації зазначається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що дорівнює різниці між рядками
23 ПН та 24 Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом с календарний рік, рядок 25 дорівнює рядку 23 ПН Декларації.

Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента визначено п.п. 103.11 - 103.14 ст. 103 Кодексу,
Відповідно до п. 103.11 ст, 103 Кодексу у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі поданні до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походженні з України.

Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України,
Згідно з л. 103,12 ст. 103 Кодексу контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі).

Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обгрунтовану відповідь.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 Кодексу).

Пунктом 103.14 ст. 103 Кодексу передбачено, що особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення
надміру утриманих сум податку.

У цьому разі висновок про поверненая надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надсилається.

Отже, повернення нерезиденту зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента здійснюється виключно на підставі рішення контролюючого органу за заявою нерезидента або посадової (уповноваженої) особи нерезидента.

Згідно з п. 102.5 ст. 102 Кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Коментарі до матеріалу
Популярне
09.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (накази від 15.07 та 17.07.2025) Зміни в зарплаті «підакцизних» СГ із 1 жовтня 2025 року: Закон опубліковано У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо змін у законодавстві про мобілізацію...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
12.09.2025
Яка зараз існує відповідальність за продаж підакцизних товарів за цінами нижче мінімально встановлених
Відповідальність за продаж підакцизних товарів – 100 % вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Детальніше див. нижче. Яка відповідальність передбачена за роздрібну торгів...
12.09.2025
Як у декларації з податку на прибуток відобразити аванси з пунктів обміну валюти та особливості зарахування переплат з авансів
Покажемо, як у декларації з податку на прибуток підприємств відображаються сплачені авансові внески з пунктів обміну іноземної валюти та чи переноситься сума авансових внесків, яка перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, у зменшення податкового з...
12.09.2025
Огляд справ у спорах, пов’язаних із примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окрем...
Кращі матеріали