Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Возможен ли возврат переплаты по налогу на доходы нерезидента?

18.03.2020

Возвращение нерезиденту излишне удержанного и перечисленного в бюджет налога на доходы нерезидента осуществляется исключительно на основании решении контролирующего органа по заявлению нерезидента или должностного (уполномоченного) лица нерезидента.

Заявления о возврате излишне уплаченных денежных обязательств или об их возмещении в случаях, предусмотренных НКУ, могут быть поданы не позднее 1095 дня, следующего за днем осуществления такой переплаты или получения права на такое возмещение (п. 102.5ст. 102 НКУ).


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 02.03.2020 р. № 866/6/99-00-04-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питанні Державної податкової служби» розглянула звернення приватного акціонерного товариства щодо порядку повернення/використання переплати з податку на доходи нерезидента від дня виникнення якої минуло більше 1095 днів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походженні з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Тобто, згідно з нормами Кодексу утримання та сплата до бюджету податку з доходу нерезидента здійснюється за рахунок нерезидента під час виплати такого доходу нерезиденту.

Пунктом 103.9 ст. 103 Кодексу передбачено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 19 жовтня 2018 року № 842) (далі - Декларація), та, відповідно, рядку 23 ПН Декларації.

У рядку 25 Декларації зазначається сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду, що дорівнює різниці між рядками
23 ПН та 24 Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом с календарний рік, рядок 25 дорівнює рядку 23 ПН Декларації.

Порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента визначено п.п. 103.11 - 103.14 ст. 103 Кодексу,
Відповідно до п. 103.11 ст, 103 Кодексу у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі поданні до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походженні з України.

Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України,
Згідно з л. 103,12 ст. 103 Кодексу контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі).

Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обгрунтовану відповідь.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 Кодексу).

Пунктом 103.14 ст. 103 Кодексу передбачено, що особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення
надміру утриманих сум податку.

У цьому разі висновок про поверненая надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надсилається.

Отже, повернення нерезиденту зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента здійснюється виключно на підставі рішення контролюючого органу за заявою нерезидента або посадової (уповноваженої) особи нерезидента.

Згідно з п. 102.5 ст. 102 Кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
09.09.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Внесены изменения в перечень территорий боевых действий и ВОТ (приказы от 15.07 и 17.07.2025) Изменения в зарплате «подакцизных» СХ с 1 октября 2025 года: Закон опубликован В Верховной Раде зарегистрирован законопроект об изменениях в законодате...
17.07.2025
Кабмин обновил правила определения критичности предприятий для бронирования работников
Порядок и Критерии, по которым бронируют работников предприятий, вновь изменились. Рассмотрим, кого в этот раз это касается. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в ферме...
26.08.2025
Разъяснение Минэкономики относительно организации бронирования военнообязанных: письмо от 19.08.2025
Минэкономики: письмо от 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 об организации бронирования военнообязанных. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в фермерском хозяйстве: особеннос...
Новое
12.09.2025
Какая сейчас существует ответственность за продажу подакцизных товаров по ценам ниже минимально установленных
Ответственность за продажу подакцизных товаров – 100 % стоимости реализованных таких подакцизных товаров, но не менее 2 размеров минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января отчетного (налогового) года. Детальнее см. ниже. Какая ответственность предусмотрена за розничную тор...
12.09.2025
Как в декларации по налогу на прибыль отразить авансы по пунктам обмена валюты и особенности зачисления переплат по авансам
Покажем, как в декларации по налогу на прибыль предприятий отражаются уплаченные авансовые взносы по пунктам обмена иностранной валюты и переносится ли сумма авансовых взносов, превышающая сумму начисленного налогового обязательства за такой налоговый (отчетный) год, в уменьшение налогового обязател...
12.09.2025
Обзор дел по спорам, связанным с принудительным отчуждением недвижимого имущества для общественных нужд или исходя из мотивов общественной необходимости
Споры по вопросам отчуждения земельных участков, других объектов недвижимого имущества, находящихся на них, находящихся в собственности физических или юридических лиц, для общественных нужд или по мотивам общественной необходимости относятся к актуальным и одновременно сложным, что обусловило зачисл...
Лучшие материалы