Унесення відомостей про майно до Реєстру речових прав: чому це важливо та як зробити

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є важливою юридичною процедурою для всіх українців. Якщо ваше житло було збудоване до 2013 року, варто внести відомості про нього до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП).

Цей важливий крок дозволить отримати низку переваг, а саме:

1. Юридичну захищеність – офіційна реєстрація підтверджує ваші права на нерухомість, що захищає вас від можливих спроб оскарження права власності іншими особами.
2. Правову визначеність – реєстрація забезпечує ясність у правовому статусі власності, що важливо при укладанні угод, таких як купівля-продаж, дарування або спадкування.
3. Можливість здійснення угод – без реєстрації права власності ви не зможете законно продавати, здавати в оренду або передавати нерухомість у спадок.
4. Доступ до кредитування – багато банків вимагають документальне підтвердження права власності для надання кредитів під заставу нерухомості.
5. Участь у державних програмах – реєстрація є необхідною для участі в різних державних програмах, пов’язаних з нерухомістю. Наприклад, щодо відновлення майна та отримання компенсації за зруйноване майно.
6. Офіційні дані – реєстрація забезпечує внесення інформації про ваше право власності до Державного реєстру, що є важливим для статистики та правозахисної діяльності.

До кого звернутися, щоб зареєструвати речове право на нерухоме майно?

Місце реєстрації речового права на нерухоме майно в Україні є досить диференційованим, тому громадяни мають право самостійно його обрати з існуючого переліку:

• Державний реєстратор, який перебуває у трудових відносинах з виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією.
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
• Державна нотаріальна контора або приватний нотаріус.
• Через портал «Дія» (у разі державної реєстрації прав на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки), реєстрацію яких проведено до 01.01.2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення). Зазначена послуга наразі доступна у 21 областях. Недоступна – в Донецькій, Луганській, Херсонській областях та м. Києві. Людина обов’язково повинна мати  кваліфікований електронний підпис.

Які документи потрібні для реєстрації права на нерухомість в Україні?

Щоб зареєструвати право власності на нерухомість в Україні необхідно мати:

1. Заяву на реєстрацію, яка має бути оформлена за встановленою формою в Державному реєстрі речових прав.
2. Документ, що підтверджує право власності. Це може бути договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про спадщину або інший документ, який підтверджує право на нерухомість.
3. Технічний паспорт – документ, що містить характеристики нерухомого майна.
4. Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
5. Документ про оплату адміністративного збору (квитанція). Якщо майно зареєстровано до 01.01.2013, тоді процедура безкоштовна.
6. Додаткові документи. Якщо нерухомість оформлена на кількох власників, можуть знадобитися їхні підписи та згоди, довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку, копії документів тощо.

Перед поданням документів рекомендуємо перевірити актуальні вимоги, адже список може змінюватися залежно від конкретних обставин та типу нерухомості.

Неправильне оформлення документів при реєстрації права власності на нерухомість може призвести до таких негативних наслідків:

1. Відмова у державній реєстрації. Причиною цього, зокрема може бути:

• відсутність необхідних документів;
• помилки у документах;
• майно вже зареєстроване на іншу особу;
• майно під забороною відчуження.

2. Судові спори – неправильне оформлення може викликати спори з іншими сторонами.
3. Фінансові втрати на виправлення помилок, судові збори та інше.
4. Невизначеність правового статусу – неправильне оформлення може призвести до юридичної невизначеності, що ускладнить подальші операції з нерухомістю (наприклад, продаж або оренда).

Які строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав?

Реєстрація прав проводиться в день внесення відповідної заяви до Державного реєстру прав, за винятком випадків, передбачених Законом від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952). Загальний строк проведення процедури не перевищує п’яти робочих днів з моменту реєстрації заяви в реєстрі.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронному форматі здійснюється у режимі реального часу.

Якщо у Державному реєстрі прав вже зареєстровані інші заяви щодо цього ж об’єкта нерухомості, строк реєстрації визначається від дня ухвалення державним реєстратором рішення про реєстрацію прав або про відмову у такій реєстрації щодо заяви, поданої раніше.

Яка вартість проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав?

За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо громадяни бажають скоротити 5-денний строк очікування, то це буде коштувати:

• 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб – за строк у два робочі дні;
• 2 прожиткових мінімуму для працездатних осіб – за строк в один робочий день;
• 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – за строк у 2 години.

Докладніше ознайомитися з тарифами на послуги з проведення реєстраційних дій, можна в ст. 34 Закону № 1952.

Від сплати адміністративного збору за вищезгадані реєстраційні дії звільняються:

1) фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом № 1952 (до 01.01.2013).

2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

4) особи з інвалідністю I та II груп;

5) громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України тощо.

Інформація станом на 05.05.2025

Мін’юст