Облік витрат на створення торговельної марки

У бухгалтерському обліку не всі торговельні марки визнають нематеріальним активом. Так, згідно з п. 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» права на торговельні марки відносять до нематеріальних активів. У той же час витрати на створення торгових марок (товарних знаків) згідно з п. 9 П(С)БО 8 не визнають нематеріальним активом. Що потрібно знати про облік витрат на створення торговельної марки – далі.

Бухгалтерський облік

Слід зауважити, якби підприємство придбало торговельну марку, тоді б воно обліковувало витрати на її придбання як нематеріальний актив із правом на щомісячне нарахування амортизації.

Однак у нашій ситуації підприємство створює власну торговельну марку. У такому разі всі витрати на її створення підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. На цьому наголошує не лише п. 9 П(С)БО 8, а й відповідні норми МСБО 38 «Нематеріальні активи». Зокрема, в параграфах 63 та 64 МСБО 38 зазначено, що внутрішньо генеровані бренди не визнаються як нематеріальні активи, оскільки видатки на них не можна відокремити від витрат на розвиток бізнесу в цілому. Відповідно, якщо об’єкт, на який поширюється сфера застосування МСБО 38, не відповідає визначенню нематеріального активу, то видатки на його придбання або внутрішнє генерування визнаються як витрати в період їхнього понесення (параграф 10 МСБО 38).

Отже, всі витрати на розробку і реєстрацію торговельної марки підприємство відносить до витрат на збут і відображає в бухобліку на рахунку 93.

Податковий облік

Податок на прибуток

Як відомо, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають через коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (пп. 134.1.1 ПКУ).

Оскільки жодних різниць за витратами на розроблення і реєстрацію торговельної марки в ПКУ не передбачено, фінрезультат до оподаткування податком на прибуток визначається за правилами бухобліку. Відповідно, бухгалтерські витрати вплинуть на зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

ПДВ

Вхідний ПДВ за понесеними витратами на створення торговельної марки підприємство має право віднести до складу податкового кредиту за наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (п. 198.6, 201.10 ПКУ). За незначними витратами, де сума ПДВ становить не більше ніж 40 грн за один день, підставою для нарахування податкового кредиту слугує касовий чек (п. 201.11 ПКУ).

Водночас нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи придбані з ПДВ товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності підприємства протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснювало воно оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ).

Крім того, підприємству не доведеться донараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ, оскільки підприємство планує використати торговельну марку в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарській діяльності.

http://devisu.ua