Уцінка товарів: які ПДВ-наслідки?

Операція з уцінки товарів не призводить до наслідків з оподаткування ПДВ, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів. Податкові зобов'язання з ПДВ у разі здійснення операції з постачання таких уцінених товарів нараховуються на дату тієї події, визначеної п. 187.1 ст. 187 ПКУ, що відбулася раніше («перша подія»), виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ст. 188 ПКУ, яка не повинна бути нижче ціни придбання товару (для раніше придбаних товарів) або нижче звичайних цін (для самостійно виготовлених товарів).

Якщо у разі постачання таких уцінених товарів договірна ціна менша від бази оподаткування, визначеної за п. 188.1 ст. 188 ПКУ, то за операцією з їх постачання платник податку складає дві податкові накладні: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (така податкова накладна надається отримувачу товарів/послуг), другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною (така податкова накладна залишається у постачальника товарів/послуг).

Податкова накладна на суму перевищення може бути складена як на дату першої події, визначеної п. 187.1 ст. 187 ПКУ, а також відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ не пізніше останнього числа місяця, в якому відбулося таке постачання, може бути складена зведена податкова накладна.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 17.01.2020 р. № 167/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо проведення уцінки товарів, які знаходяться на непідконтрольній Україні території та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє, що при наданні індивідуальної податкової консультації від 29.05.2019 № 2436/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, про яку згадується у зверненні платника, були використані положення листа Міністерства фінансів України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, здійснює формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), від 29.06.2016 № 31-11410-07-10/18732, а саме:

• «об'єкти, які перебувають на території проведення антитерористичної операції, мають обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми витрат від зменшення корисності щодо відповідних об'єктів.

Відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 № 879 (далі - Положення № 879) у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання.

При цьому згідно з п. 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду».   

При цьому Податковий кодекс України не встановлює порядок проведення уцінки товарів, які знаходяться на непідконтрольній Україні території.

Таким чином, питання порядку проведення уцінки товарів, у т.ч які знаходяться на непідконтрольній Україні території, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Стосовно здійснення уцінки активів підприємства до нульової вартості

Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права за розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

При цьому продаж (реалізація) товарів  - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст.14 розділу І Кодексу).

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено ст. 188 розділу V Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів —  виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені ст. 187 розділу V Кодексу.

Так, згідно з п. 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)  дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)   дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг  — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 розділу V Кодексу).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 розділу V Кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Враховуючи викладене, безпосередньо операція з уцінки товарів не призводить до наслідків з оподаткування ПДВ, оскільки при її здійсненні не відбувається постачання товарів.

Податкові зобов'язання з ПДВ у разі здійснення операції з постачання таких уцінених товарів нараховуються на дату тієї події, визначеної п. 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу, що відбулася раніше («перша подія»), виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу, яка не повинна бути нижче ціни придбання товару (для раніше придбаних товарів) або нижче звичайних цін (для самостійно виготовлених товарів).

Якщо у разі постачання таких уцінених товарів договірна ціна менша від бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу, то за операцією з їх постачання платник податку складає дві податкові накладні:

• одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання (така податкова накладна надається отримувачу товарів/послуг), другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною (така податкова накладна залишається у постачальника товарів/послуг).

Податкова накладна на суму перевищення може бути складена як на дату першої події, визначеної п. 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу, а також відповідно до п. 201.4 ст. 201 розділу V Кодексу не пізніше останнього числа місяця, в якому відбулося таке постачання, може бути складена зведена податкова накладна.

Слід зазначити, що ст. 36 розділу І Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.