Суб’єкт господарювання має забезпечити зберігання фіскальних звітних чеків РРО у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій, чи у будь-який незаборонений чинним законодавством спосіб у порядку, визначеному суб’єктом господарювання

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.12.2019 р. № 2072/6/99-00-05-04-01-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула запит на отримання індивідуальної податкової консультації від ... № ... щодо способу зберігання фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) реєстраторів розрахункових операцій у електронній формі та формату їх зберігання і надає індивідуальну податкову консультацію.

Відповідно до запиту підприємство використовує у своїй господарській діяльності реєстратори розрахункових операцій (реєстратори контрольно-касові електронні) «...» з версіями внутрішнього програмного забезпечення ....

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) визначаються Законом України від 06 липня від 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Відповідно до пп. 9 і 10 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій та друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до п. 22 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги № 199), фіскальний блок повинен складатися, зокрема з таких функціональних вузлів, як фіскальна пам’ять, процесор, який керує механізмом друкування чеків і звітів, індикаторами реєстратора, грошовою скринькою, клавіатурою, іншим обладнанням, включеним до складу реєстратора, а також виконувати операції із формування звітів реєстратора та розрахункових документів, занесення фіскальної інформації до фіскальної пам’яті та модуль безпеки, що згідно з технологією, розробленою Національним банком, забезпечує здійснення контролю відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції для реєстратора, що створює контрольну стрічку в електронній формі.

При цьому, згідно з пп. 9 п. 4 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, фіскальна інформація - інформація про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор у фіскальному режимі роботи, що заноситься до фіскальної пам’яті цього реєстратора за підсумками дня або будь-якого іншого періоду, Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Також згідно з пп. 24 і 28 Вимог № 199 конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту реєстратора. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби реєстратора за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Таким чином, сформовані фіскальні звітні чеки (Z-звіти) РРО заносяться до фіскальної пам’яті, де мають зберігатися.
Відповідно до абзацу другого ст. 12 Закону № 265 РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за № 1743/22055, затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби (далі - Вимоги та Порядок).

Відповідно до п. 1.2 розділу І Вимог контрольна стрічка в електронній формі — копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.

Згідно з п. 9.1 розділу IX Порядку передача даних РРО виконується згідно з регламентом у форматі XML за протоколом передачі інформації. Інформаційні еквайєри забезпечують реалізацію регламенту подальшої передачі захищених даних, що були отримані від РРО, з бази даних інформаційного еквайєра до системи обліку даних РРО.

Вказаними нормативно-правовими актами не визначено іншого електронного формату для фіскальних звітних чеків.

Враховуючи, що розробником відповідної технології є Національний банк України, пропонуємо із питання формату зберігання фіскальних звітних чеків РРО у електронній формі звернутися за компетенцією до НБУ.

Таким чином, суб’єкт господарювання має забезпечити зберігання фіскальних звітних чеків РРО у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій, чи у будь-який незаборонений чинним законодавством спосіб у порядку, визначеному суб’єктом господарювання.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.