Шість вимог до оптової торгівлі пальним з цистерни: ДПС

Якщо підприємство планує поповнити ряди суб'єктів паливного ринку і при цьому не облаштовувати власну нафтобазу, а просто доставляти кінцевим споживачам паливо в автоцистерні - корисним буде ознайомитися з міркуваннями податківців з цього приводу:

• діяльність з оптового продажу пального провадиться лише за умови отримання відповідної ліцензії;
• ліцензії отримують на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального (річна плата 5 000 грн за кожне таке місце);
• за відсутності місць оптової торгівлі пальним отримують одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (в такому разі річна плата за таку ліцензію вартуватиме 10 000 грн.);
• власний автотранспорт, з якого здійснюється оптова торгівля пальним, є акцизним складом пересувним, а особа, яка реалізує паливо, є платником акцизного податку;
• переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, забороняється.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.07.2020 р. № 2882/6/99-00-09-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

У звернені Товариство повідомляє, що планує здійснювати оптову торгівлю дизельним пальним, як посередник без власної нафтобази та придбати автоцистерну для доставки пального кінцевим споживачам.

Товариство запитує:

1. Який вид ліцензій потрібний для здійснення оптової торгівлі пальним з використання автоцистерни, який орган уповноважений її видавати та які документи необхідно подати в органи ДПС для оформлення ліцензії?
2. Чи потрібна ліцензія на зберігання палива в автоцистерні, який орган її видавати та які документи необхідно надати в органи ДПС для її оформлення?
3. Чи буде товариство вважатись розпорядником пересувного акцизного складу, а бензовози і цистерни до них, які використовуються для переміщення палива, чи будуть вважатись акцизними пересувними складами?
4. Які додаткові документи, окрім ліцензій, необхідні для перевезення пального на території України?

Щодо питань 1-2

Згідно з пп. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне -  нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215;3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі  - Закон № 481).

Законом № 481, визначено, що ліцензуванню підлягають види діяльності з пальним, визначення якого наведене у ст. 14.1.141і Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону № 481, ліцензія (спеціальний дозвіл) -  документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 15 Закону № 481).

Частиною восьмою статті 15 Закону № 481 встановлено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч. 32 ст. 15 Закону № 481).

Річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним становить:

• за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним,   5000 гривень за кожне таке місце;
• пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, -10000 гривень (абз. 6, 7 ч. 6 ст. 15 Закону № 481).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

• документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
• акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
• дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (абз. 4 ч. 38 ст. 15 Закону № 481).

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального (ч. 39 ст. 15 Закону № 481).

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник (ч. 40 ст. 15 Закону № 481).

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта (ч. 41 ст. 15 Закону № 481).

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають (ч. 42 ст. 15 Закону № 481).

Таким чином, враховуючи зазначене вище, діяльність з оптового продажу пального, провадиться суб’єктами господарювання лише у місцях оптової торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії, з використанням стаціонарних об’єктів, введених (прийнятих) в експлуатацію, що були зазначені у документах, поданих до контролюючого органу, при отриманні ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

З огляду на зазначене, оптова торгівля пальним з власного автомобіля , який є акцизним складом пересувним, без зливання пального до ємності на місці оптової торгівлі пальним, можлива за умови отримання Товариством ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

Щодо питання З

Відповідно до п.п. 14.1.6і п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального на митній території України;
в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним:

• транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки;
• паливний бак транспортного засобу.

Згідно з п.п. 14.1.224і п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

• реалізує або зберігає пальне;
• ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб'єкта господарювання до іншого права власності на пальне, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального.

Отже, якщо Товариство як особа, яка реалізує паливо, є платником акцизного податку з реалізації пального відповідно при використанні транспортного засобу, в якому перевозиться пальне, власником якого він є, то такий транспортний засіб є пересувним акцизним складом.

Щодо питання 4

Відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України, зокрема власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують, зокрема пальне, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з переліку транспортних засобів, що переміщують, зокрема пальне, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України.

 Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наказом Міністерства Фінансів України від 08.05.2019 № 188 затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та порядок її заповнення.

Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переміщення, зокрема пального транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується, зокрема, пальне у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення, зокрема, пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.