Проведення семінарів через Інтернет для нерезидентів: що з ПДВ?

Місцем постачання послуг з проведення семінарів, вебінарів, майстер-класів, які надаються нерезидентам за допомогою Інтернет в режимі реального часу, є митна територія України. У такому разі операції з постачання зазначених послуг є об'єктом оподаткування ПДВ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 10.06.2020 р. № 2387/6/99-00-05-06-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ЇІДВ операцій з постачання нерезидентам послуг з проведення семінарів, вебінарів, майстер-класів, які надаються за допомогою Інтернет в режимі реального часу, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює постачання резидентам інших країн послуг з проведення семінарів, вебінарів, майстер-класів, які надаються за допомогою Інтернет в режимі реального часу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

При цьому інші терміни, що Застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Під постачанням послуг відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з пЬредачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.    

Пунктом 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання якйх визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до підпункту 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів є місце їх фактичного надання.

Отже, якщо постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі постачання даних послуг за межами митної території України - такі послуги не підпадають під об'єкт оподаткування.

Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, оскільки, перелічені у зверненні послуги з проведення семінарів, вебінарів, майстер-класів, які надаються платникам податку за допомогою Інтернет 'в режимі реального часу нерезидентам, відносяться до послуг визначених пунктом 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ, то, у такому разі операції з постачання послуг, перелічених у зверненні, є об'єктом оподаткування ПДВ, так як місце постачання вказаних послуг є митна територія України.

Слід зазначити, що статтею 36 розділу І ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати, свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.    

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.