Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Простій педпрацівників у разі самоізоляції: які гарантії з оплати праці?

15.06.2020

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону від 17.03.20 р. № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період установлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, удома, а також надати працівнику за його згодою відпустку.

Крім того, на сьогодні запроваджено низку жорстких обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (обмеження руху громадського транспорту, міжміського сполучення, пересування містом, комунікацій тощо). Тому невихід на роботу працівників у період карантину, спричинений проведенням цих заходів, не розглядається як підстава для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, зокрема звільнення.
Згідно з п. 2 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211 (далі – Порядок № 211), для запобігання поширенню на території України COVID-19 та зменшення кількості хворих із тяжким перебігом COVID-19 здійснюється самоізоляція.

Порядком установлено, що особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку, крім держслужбовців і працівників держорганів та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України та депутатів місцевих рад, суддів, військовослужбовців та працівників ЗСУ, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, визначених пп. 4 п. 3 Порядку № 211.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають (п. 11 Порядку № 211).

Відповідно до ст. 1 Закону від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» самоізоляція – це перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи.

Ураховуючи наведене, роботодавці мають забезпечити переведення працівників, серед інших і тих, які потребують самоізоляції, на дистанційний режим роботи, надання за згодою працівників щорічних оплачуваних відпусток та/або за бажанням працівників відпусток без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 та 26 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки».

У разі неможливості впровадження віддаленого методу роботи наявні також правові підстави для запровадження простою. 

Відповідно до ст. 34 КЗпП простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Під призупиненням роботи, серед іншого, слід розуміти також зупинення можливості виконання трудових функцій конкретним працівником.

Чинним законодавством безпосередньо не регламентовано порядку та умов запровадження простою. У колективному договорі підприємства (установи) установлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку (ст. 13 КЗпП).

Простій може бути запроваджений як для всього підприємства (установи), так і для окремих структурних підрозділів та працівників.

Зауважимо: у разі якщо в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з не залежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), оплата йому здійснюється з розрахунку заробітної плати, установленої під час тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу (п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102, далі – Інструкція № 102). За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених КЗпП. 

Нагадаємо: Інструкція № 102 має застосовуватись у частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним наказом МОН від 26.09.05 р. № 557.

Законом від 30.03.20 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» унесено зміни до ст. 113 КЗпП, відповідно до яких час простою не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, установленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

З огляду на викладене, на період простою роботодавцем має бути забезпечено збереження мінімальних державних гарантій в оплаті праці за час простою. Трудовим договором, колективними договорами, угодами можуть бути визначені вищі рівні оплати за час простою. 

Водночас відповідно до пп. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016–2020 рр. сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти і науки забезпечити:

  • оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їхньої вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу); 
  • оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педпрацівників навчальних закладів у разі, якщо в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з не залежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), із розрахунку заробітної плати, установленої під час тарифікації, з дотриманням умов чинного законодавства.

Згідно з п. 1.4 зазначеної Галузевої угоди її положення діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів освіти і осіб, які навчаються та які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня. 

Лист Мінекономрозвитку від 06.05.20 р. № 3512-06/28912-0712-07.

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
09.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (накази від 15.07 та 17.07.2025) Зміни в зарплаті «підакцизних» СГ із 1 жовтня 2025 року: Закон опубліковано У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо змін у законодавстві про мобілізацію...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
12.09.2025
Яка зараз існує відповідальність за продаж підакцизних товарів за цінами нижче мінімально встановлених
Відповідальність за продаж підакцизних товарів – 100 % вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Детальніше див. нижче. Яка відповідальність передбачена за роздрібну торгів...
12.09.2025
Як у декларації з податку на прибуток відобразити аванси з пунктів обміну валюти та особливості зарахування переплат з авансів
Покажемо, як у декларації з податку на прибуток підприємств відображаються сплачені авансові внески з пунктів обміну іноземної валюти та чи переноситься сума авансових внесків, яка перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, у зменшення податкового з...
12.09.2025
Огляд справ у спорах, пов’язаних із примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окрем...
Кращі матеріали