Право власності було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: чому потрібно його реєструвати і в Державному реєстрі прав

Більше за темою:

Продаж майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості: документальне оформлення

З 1 січня 2013 року в Україні запрацював єдиний електронний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно замість Реєстру прав власності на нерухоме майно та паперових книг БТІ. Дані з попереднього електронного реєстру не потрапили до нового автоматично. Тож власникам, які набули права в той період, необхідно внести цю інформацію в новий реєстр самостійно. 

Як це зробити? 

Для реєстрації права власності в Державному реєстрі прав передусім потрібно мати документи, що підтверджують це право. Це можуть бути свідоцтво про право власності на нерухоме майно, договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що відповідно до законодавства підтверджує набуття права власності на нерухоме майно. 

Наступний крок – звернутися до державного реєстратора в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до нотаріуса, подавши паперові документи. Це має бути  державний реєстратор або нотаріус, які працюють у межах області, де розташована нерухомість. 

Утім, можна звернутися до будь-якого нотаріуса чи реєстратора в межах України, якщо нерухомість розташована в АР Крим, Донецька, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська, Чернігівська (з 13 жовтня 2025 р.) області, місто Севастополь. 

Подати заяву про реєстрацію права власності на нерухомість можна також в електронній формі через Дію (крім м. Києва, Луганської та Донецької областей). 

Нагадуємо, що державна реєстрація права власності, набутого до 2013 року, є безоплатною, тобто здійснюється без сплати адміністративного збору. 

Мін'юст