Отримання ліцензії на право зберігання пального: роз’яснення ДПС

Основні вимоги до зберігання пального

1. Зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

2. Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

3. Суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

4. Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб'єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

5. Суб'єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об'ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

6. Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:

1) для імпортера – митною декларацією (у т. ч. тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб'єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі – первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб'єкта господарювання – документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб'єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб'єктів господарювання), – документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;

4) для суб'єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, – документом, що підтверджує прийняття пального.

7. Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов'язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.

Зберігання пального – надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб).

Місце зберігання пального – об'єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування.

Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно), які належать суб'єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб'єктом господарювання.

Право на отримання ліцензії

1. Ліцензія на право зберігання пального надається за умови:

• реєстрації або взяття на облік суб'єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб'єктом господарювання про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 Податкового кодексу;
• проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет.

2. У разі приватизації державного або комунального майна діюча ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності переоформлюється на суб'єкта господарювання, який приватизував об'єкти права державної або комунальної власності, на строк дії такої ліцензії, за умови відповідності такого суб'єкта господарювання вимогам Податкового кодексу та цього Закону до здійснення відповідного виду господарської діяльності та подання таким суб'єктом господарювання до органу ліцензування заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального.

До заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об'єкт зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об'єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об'єктів нерухомого майна, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об'єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об'єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об'єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна відповідно до Закону від від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», – для об'єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання пального, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному Законами від 04.03.1992 № 2163-XII «Про приватизацію державного майна» та від 06.03 1992 № 2171-XII «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Яякщо документи, зазначені у п. 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта нерухомого майна;

3) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначають про використання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки і наводять такі відомості:

• для стаціонарних резервуарів – загальна місткість і їх фактичне місцезнаходження;
• для нестаціонарних ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об'ємом до 60 літрів включно):
• для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно – про їх наявність, без зазначення загальної кількості таких ємностей, та про їх фактичне місцезнаходження;
• для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна – місткість кожної ємності та загальна місткість ємностей, без зазначення їх фактичного місцезнаходження.

ДПС

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm