Відстрочка від мобілізації не розповсюджується на осіб, які утримують повнолітню дитину, що продовжує навчання

Більше за темою:

Уточнено порядок бронювання та анулювання відстрочок

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

Зміни щодо військового обліку та відстрочки від призову

Із заявою про встановлення факту самостійного утримання сина, який продовжує навчання, до суду звернувся житель Хмельниччини. Він пояснив, що після розлучення з дружиною сам виховує сина й повністю його забезпечує: платить за навчання за кордоном, фінансує туристичні тури та інші потреби. За рішенням суду з матері стягувалися аліменти на утримання дитини до її повноліття.

Зважаючи на ці обставини, заявник просив суд встановити факт, що він самостійно утримує повнолітнього сина, без участі матері – це потрібно для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області відмовив у задоволенні заяви.

Чоловік подав апеляційну скаргу з проханням скасувати рішення місцевого суду та задовольнити його вимогу. Указав, що витрачає значні кошти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання за кордоном, й він залишиться без підтримки, якщо його, батька, мобілізують до Збройних Сил України.

Апеляційний суд зауважив, що за ст. 23 Закону від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають жінки та чоловіки, які за рішенням суду самостійно виховують дитину, яка не досягла 18 років.

Оскільки на час звернення заявника до суду його син досягнув повноліття, то дія норми про відстрочку від мобілізації на нього не розповсюджується.

«Крім того, можливий факт призову чи мобілізації заявника на військову службу, не позбавляє його обов'язку та прав на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання за кордоном, оскільки під час проходження військової служби заявник буде отримувати відповідне грошове забезпечення військовослужбовця», – додав апеляційний суд.

Колегія суддів дійшла висновку, що встановлення факту, про який просить заявник, не має юридичного значення, оскільки від цього факту не залежить виникнення, зміна або припинення його особистих чи майнових прав. Тому залишила рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова влада України

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm