Особливості визначення фінрезультату до оподаткування у разі застосовання прискореної амортизації

Більше за темою:

Прискорена амортизація ОЗ: зміни з 01.08.2024 на період воєнного стану

Помилка в нарахуванні амортизації: як виправити?

Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування платником податку на прибуток, який застосовує прискорену амортизацію відповідно до п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для нового автомобіля, придбаного у грудні 2023 року та введеного в експлуатацію 01.01.2024, якщо у січні 2026 року буде здійснено його продаж, а також з якої дати визначається мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки?

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у п. 141.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

• четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
• третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

• введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
• не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Вимоги щодо використання основних засобів застосовуються з урахуванням змін, унесених Законом від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ норми п. 138.3 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

У разі продажу основного засобу до закінчення періоду нарахування прискореної амортизації, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся продаж такого основного засобу зобов’язаний:

• збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ;
• зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Водночас зазначаємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 ПКУ.

Відповідно до п. 138.1, 138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Отже, якщо продаж основного засобу відбувся після закінчення періоду нарахування прискореної амортизації такого основного засобу, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Водночас платник податку на прибуток визначає 2 роки для мінімально допустимих строків амортизації, які починаються з першого місяця, у якому нараховується амортизація після введення такого основного засобу в експлуатацію.

ЗІР, категорія 102.05