Більше за темою:
Мінімальне податкове зобов’язання за 2025 рік: порядок визначення єдинниками третьої групи
Як перейти із четвертої групи платників єдиного податку до третьої
Відповідно до пп. 14.1.1142 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, фізичній особі, у тому числі фізособі-підприємцю, є загальним МПЗ.
Згідно з абзацом першим п. 2971.1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими пп. 381.1.1, 381.1.2 ПКУ та зазначається у додатку 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалася та не сплачувалася, зокрема, плата за землю, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (абзац сьомий п. 381.2 ПКУ).
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 381.2 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається, зокрема, плата за землю (абзац восьмий п. 381.2 ПКУ).
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 381.2 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року (абзац шостий пп. 69.15 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Абзацом другим пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 (далі – Наказ № 376, набрав чинності з 20.03.2025) затверджено оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій (абзац третій пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Наказом № 376 затверджені, зокрема, перелік територій активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій), територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій) та територій, тимчасово окупованих російською федерацією (розд. ІІ Переліку територій).
Слід зазначити, що на п. 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розд. I Переліку територій дія пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ поширюється з 1 травня 2024 року, тобто починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності постанова КМУ від 30.04.2024 № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364», до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії.
Таким чином, фізособи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності та розташовані:
Водночас, якщо земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, не використовувалися фізособою-підприємцем – платником єдиного податку другої або третьої групи у підприємницькій діяльності, то додаток 2 у складі Декларації не подається.
ЗІР, категорія 107.01