Чи оплатять лікарняний, якщо в ньому не зазначено діагноз і шифр
Відповідно до частини третьої ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV від 23.09.99 р. (далі — Закон № 1105) рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування (далі — комісія), що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, яка виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25 (далі — Положення № 25).
Частиною першою ст. 31 Закону № 1105 визначено, що підставою для призначення допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН).
Порядок видачі та заповнення ЛН регламентується Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі – Інструкція № 455) та Інструкцією, затвердженою наказами Мінохорони здоров’я України, Мінпраці та соцполітики України, Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Інструкція № 532).
Відповідно до п. 2.10. Інструкції № 455 та п. 4.2. Інструкції № 532 у разі тимчасової непрацездатності, зумовленої захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, токсичного сп’яніння чи дії наркотиків видається листок непрацездатності з обов’язковою позначкою про це в ньому в правому нижньому полі у графі «Примітка» та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.
Пунктом 3.2 Інструкції № 532 визначено, що у графі «Діагноз первинний» лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі «Діагноз заключний» лікар указує остаточний діагноз, а в графі «шифр МКХ-10» — шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 01.01.93 р. (далі — МКХ-10). Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В інших випадках первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.
Статтею 23 Закону № 1105 визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Таким чином, комісія із соціального страхування має право призначати допомогу на загальних підставах у разі незазначення діагнозу та за відсутності підстав, вказаних у ст. 23 Закону № 1105.
http://www.fssu.gov.ua
Коментарі до матеріалу