Операції з експорту пального із залученням третіх осіб на підставі укладених угод

Якщо підприємство не має акцизних складів/акцизних складів пересувних, не є розпорядником таких акцизних складів/акцизних складів пересувних, не здійснює безпосередньо фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в тому числі не здійснює операцій вивезення (експорту) нафтопродуктів за межі митної території України, то воно не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.07.2019 р. № 3106/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит на отримання індивідуальної податкової консультації Підприємства, щодо необхідності реєстрації Підприємства платником акцизного податку при здійсненні операцій з експорту пального із залученням третіх осіб на підставі укладених угод і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство зазначає, що в 2019 році має намір експортувати нафтопродукти (акцизні та непідакцизні) за межі митної території України. Підприємство закуповує нафтопродукти у українських виробників, за договором перевезення Укрзалізниця перевозить нафтопродукти до терміналів в Одесі. За відповідними договорами нафтотермінали надають Підприємству послуги тимчасового зберігання в своїх резервуарах - акцизних складах, а також послуги з навантаження нафтопродуктів на судно в порту м. Одеси для подальшого вивезення за межі території України. Після навантаження на судно (яке належить нерезиденту України) нафтопродукти прямують за межі території України. Також, Підприємство зазначає, що немає власних місць оптової торгівлі, акцизних складів. Фактичне виконання вантажних операцій здійснюють відповідні виконавці таких операцій на підставі письмових доручень від Підприємства.

Відповідно п. 212.1 ст. 212 Кодексу, платником акцизного податку є, зокрема особа, яка реалізує пальне.

Також, особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Підприємство зазначає, що на підставі укладених угод, наказує третім особам здійснювати операції з фізичної передачі пального.

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628), змінюється визначення терміну «реалізація пального».

Під реалізацією пального розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Також, 01 липня набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.2241 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Під акцизним складом розуміється, зокрема:

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до положень Кодексу розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

У системі електронного адміністрування реалізації пального в розрізі платників податку - розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ведеться окремо облік обсягів пального, що, зокрема, не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування (п. 232.1 ст. 232. Кодексу).

Вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України належать до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (пп. 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Кодексу).

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.

Отже, у разі якщо, Підприємство не має акцизних складів/акцизних складів пересувних, не є розпорядником таких акцизних складів/акцизних складів пересувних, не здійснює безпосередньо фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в тому числі не здійснює операцій вивезення (експорту) нафтопродуктів за межі митної території України, то воно не повинно реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

Зазначаємо, що відповідно до форми акцизної накладної на пальне (наказ МФУ від 19.06.2019 р. № 262), яка розміщена на веб-сайті МФУ та ДФС, особа яка реалізує пальне, зазначає найменування, прізвище, ім’я, по батькові - для фізичної особи - отримувача пального, для юридичної особи - код за ЄДРПОУ отримувача пального, уніфікований номер реєстрації в СЕАРП акцизного складу/акцизного складу пересувного на який фізично відвантажене (отримане) пальне, а також коди операцій для складання в одному примірнику акцизної накладної, умови оподаткування пального, напрям його використання.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.