Обмеження щодо сумісництва під час воєнного стану: що змінилося

Право на працю закріплено в Конституції України, дозволяючи громадянам самостійно обирати місце та умови своєї професійної діяльності. Однак, у період воєнного стану виникають нові регулювання щодо сумісництва, які потрібно враховувати.

Що таке сумісництво?

Згідно з КЗпП працівник має право укладати трудові договори з кількома роботодавцями, якщо це не суперечить законодавству або внутрішнім регламентам підприємства. Водночас ст. 19 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначає сумісництво як виконання додаткової оплачуваної роботи у вільний від основної зайнятості час.

Скасування обмежень на сумісництво

Раніше існували обмеження для працівників державних підприємств: вони не могли працювати за сумісництвом більше чотирьох годин на день або перевищувати половину місячної норми робочого часу. Проте постановою КМУ від 22.11.2022 № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» ці обмеження скасовано, що дало держслужбовцям більше можливостей для працевлаштування.

Обмеження для держслужбовців під час воєнного стану

Попри загальну лібералізацію, Закон від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» встановлює окремі правила для державних службовців. Зокрема, зазначений Закон наразі визначає, що обмеження на сумісництво не поширюється на державних службовців категорій «Б» і «В», а також посадових осіб місцевого самоврядування (IV–VII категорії).

Ці особи можуть працювати за сумісництвом лише в період простою чи відпустки без збереження зарплати. Дохід дозволено отримувати лише від суб’єктів, щодо яких посадова особа не здійснювала контрольні чи регуляторні функції протягом останнього року. Після закінчення простою або відпустки додаткову діяльність слід припинити впродовж 15 робочих днів.

Коли обмеження доцільні?

Законодавство дозволяє (ч. 2 ст. 21 КЗпП) встановити колективним або трудовим договором, окремі обмеження для роботи за сумісництвом. Установлення таких обмежень може бути обґрунтованим у випадках, коли робота за сумісництвом не може бути поєднана з роботою за основним місцем роботи, веде до надмірного перевантаження і перевтоми працівника/ці, при виконанні важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці та з урахуванням інших умов. Так, водій, який працює по 10 годин на день на основній роботі, не може без ризиків виконувати ще одну зміну в нічний час на іншому підприємстві. Очевидно, що таке бажання працівника заробити більше коштів становить загрозу не лише для його власного здоров’я, але й створює небезпеку для оточуючих.

Тому, приймаючи рішення про укладення трудового договору про роботу за сумісництвом, сторонам трудового договору слід докладно обговорити та визначити всі його умови, об’єктивно оцінити реальні можливості працівника виконувати таку роботу без ризику створення загрози для безпеки і здоров’я на робочому місці, а також завдання шкоди здоров’ю самого працівника, чи інтересам виробництва.

Держпраці

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm