Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи обкладається ПДФО іноземний дохід, отриманий українським ФОП, що перебуває за кордоном понад 183 дні

Роз’яснення
18.12.2025

Чи обкладається ПДФО та військовим збором в Україні сума іноземного доходу, отримана громадянином України, який перебуває у Польщі понад 183 дні, та здійснює підприємницьку діяльність як польський ФОП (JDG), та чи може бути зменшена сума податкового зобов’язання з ПДФО та військового збору на суму прибуткового податку з фізичних осіб, сплаченого у Польщі?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ПКУ).

Визначення резидентського статусу фізосіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами ПКУ.

Нерезиденти – фізособи, які не є резидентами України (пп. «в» пп. 14.1.122 ПКУ).

Поняття «резидент» та критерії визначення резидентського статусу наведено у пп. 14.1.213 ПКУ. Фізична особа вважається резидентом, якщо вона має місце проживання в Україні.

Якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення пп. 14.1.213 ПКУ, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Отже, відповідно до пп. 14.1.213 ПКУ перебування в інших країнах світу понад 183 дні не є достатньою підставою для визначення резидентського статусу, оскільки, якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ПКУ).

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, або територій, непідконтрольних контролюючим органам (пп. 14.1.55 ПКУ).

Оподаткування іноземних доходів регулюється п. 170.11 ПКУ, згідно з пп. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та обкладається ПДФО (далі – податок) за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (18 %), крім випадків, встановлених пп. 170.11.1 ПКУ.

Також указаний дохід є об’єктом обкладення військовим збором (пп. 1 пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (пп. 1 пп. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 ПКУ.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 ПКУ).

Згідно з п. 13.4 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

При цьому пп. 170.11.3 ПКУ визначено, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12 січня 1993 року (далі – Конвенція) податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:

a) в Україні:

(i) податок на прибуток (доходи) підприємств;

(ii) прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства;

(надалі «український податок»);

b) у Польщі:

(i) прибутковий податок з юридичних осіб;

(ii) прибутковий податок з фізичних осіб;

(iii) сільськогосподарський податок;

(надалі «польський податок»).

Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються одною з Договірних Держав після дати підписання Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування (п. 4 ст. 2 Конвенції).

Згідно з п. 1 ст. 24 Конвенції з урахуванням положень законодавства України, що стосуються звільнення податку, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на польський податок, сплачуваний за законодавством Польщі та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Польщі, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

Отже, з метою уникнення подвійного оподаткування платника податків враховуються податки, визначені п. 3 ст. 2 Конвенції та будь-які ідентичні або подібні до них по суті, які стягуються однією з Договірних Держав.

Звертаємо увагу, що нормами ПКУ не передбачено зменшення річного податкового зобов’язання з військового збору на суму податків, сплачених за кордоном.

Ураховуючи вищезазначене, сума річного податкового зобов’язання з ПДФО може бути зменшена на суму прибуткового податку з фізосіб, сплаченого у Польщі, за умови надання відповідної довідки від держоргану країни про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

При цьому кожен окремий випадок розглядатиметься компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин.

ЗІР, категорія 103.02

 

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
16.12.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня З 1 січня змінюються правила працевлаштування осіб з інвалідністю Держстат оприлюднив звітність-2026: що та коли подаватимемо Закон про Держбюджет–2026 підписано Президентом До 1 лютого бронювання займатиме тільки 24 години Бронювання для бізнесу: 45-д...
12.11.2025
З 1 січня 2026 року діятиме нова система КВЕД: що зараз робити бізнесу
Нова система класифікації видів економічної діяльності – розбираємось разом! Більше за темою: Зарядка електромобілів: який це КВЕД і чи потрібна ліцензія? Види діяльності: на що впливає КВЕД? Із 1 січня 2027 року Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності – NA...
08.10.2025
Оновлено Довідник умовних кодів товарів
ДПС опублікувала оновленний Довідник умовних кодів товарів. ДПС опублікувало оновлений Довідник умовних кодів товарів. Умовний код товару Назва товару 00101 житловий будинок 00102 будівля 00103 ...
Нове
18.12.2025
Простій та призупинення договору: як реагувати на вимоги працівника
Розглянемо, що таке простій та призупинення трудового договору; що робити, якщо працівник хоче призупинити трудовий договір; чи зобов’язаний роботодавець погоджуватися на призупинення, якщо таких підстав немає тощо. Більше за темою: Наказ про скасування призупинення дії трудового договору Чи...
18.12.2025
Як працюватиме Казначейство на новорічні свята
Як органи Казначейства працюватимуть до Нового року – див. нижче. Починаючи з 2 січня 2026 року, органи Казначейства працюють у звичайному режимі. Більше за темою: Резерв сумнівних боргів і курсові різниці: чи потрібно коригувати фінрезультат? Списання боргу нерезидента: чи діє подарункова р...
18.12.2025
Які підстави для звільнення: КЗпП або Закон № 2136
Під час воєнного стану певні норми КЗпП обмежуються Законом № 2136. Отже, чим керуватися, оформляючи звільнення працівників? Більше за темою: Поновлення працівника на роботі за рішенням суду: порядок дій роботодавця Звільнення в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу...
Кращі матеріали