Щодо застосування контролюючим органом максимальної ставки при нарахуванні плати за землю

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.07.2016 р. № 7388/С/99-95-42-01-14

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування контролюючим органом максимальної ставки при нарахуванні плати за землю і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ  (далі - Кодекс) плата за землю - це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та пункту 265.1 статті 265 Кодексу плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Земельний податок - це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У пункті 12.3 статті 12 Кодексу визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених Кодексом (підпункт 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Кодексу).

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Кодексу такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 Кодексу ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Кодексу).

Пунктом 289.1 статті 289 Кодексу передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 289.2 статті 289 Кодексу визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 286.5 статті 286, пункт 287.5 статті 287 Кодексу).

Враховуючи викладене, ставки земельного податку встановлюються органами місцевого самоврядування (сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад) у розмірі не більше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки індексується на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Кодексу станом на 1 січня поточного року.

З повагою

Перший заступник Голови                                                                                      С. В. Білан