Новий порядок бронювання військовозобов’язаних: коментує Мінекономіки

Кабінет Міністрів ухвалив новий порядок бронювання військовозобов’язаних та критерії визначення підприємств, установ і організацій, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Працівники таких підприємств віднині підлягатимуть бронюванню.

«Ухвалена Постанова про бронювання - це зважене спільне рішення Генерального Штабу Збройних Сил України, міністерств оборони, економіки, розвитку громад та територій, інших міністерств та відомств, включно з галузевими, а також українського бізнесу. До обговорення та удосконалення документу було залучено, зокрема, представників найбільших галузевих асоціацій та об’єднань, пропозиції бізнесу були враховані в підсумковому варіанті документу. 

Запровадження нового Порядку дозволить виконати два ключових для країни завдання. По-перше, забезпечити обороноздатність країни, зберегти та посилити потенціал ЗСУ. Тому Порядком введено обмеження щодо бронювання на рівні 50% від кількості військовозобов'язаних в тому чи іншому органі влади, установі, підприємстві. По-друге, гарантувати стабільну роботу економіки. Тому відтепер можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали критично важливі підприємства для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Раніше така можливість була лише для підприємств, що виконували мобілізаційні завдання. Розроблено та затверджено чіткі критерії визначення критично важливих підприємств. Це забезпечить ефективність та  прозорість роботи запропонованої системи бронювання», - зазначила Перший віцепрем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Порядок бронювання військовозобов’язаних  і Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, розроблено відповідно до змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухвалених Верховною Радою 4 листопада 2022 року.

Згідно Порядку бронюванню підлягають керівники та заступники, а також 50% від кількості (на дату подання списку) військовозобов'язаних працівників що працюють:

• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.  

Військовозобов’язані керівники підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Також до підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

Для забезпечення стабільної роботи органів державного управління бронюванню підлягають  співробітники, що перебувають на політичних посадах в держорганах, держслужбовці категорії «А» та «Б», керівники держорганів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники, працівники патронатних служб, працівники органів місцевого самоврядування першої-четвертої категорії та 50% від кількості військовозобов'язаних інших працівників органів держвлади та місцевого самоврядування.

Рішення покладає на керівників органів держвлади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідальність за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам. Невірно подані дані, відображені в відповідному рішенні Мінекономіки щодо бронювання можуть стати підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Відстрочки, які були надані військовозобов’язаним до набрання чинності ухваленою постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані.

Визначення підприємства критично важливим здійснюється центральними органами виконавчої влади іншими органами держуправління в відповідних сферах національної економіки, обласними адміністраціями та міськими адміністраціями Києва і Севастополя.

Для того, щоб підприємство було визнано критично важливим, воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв:

1. загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
2. сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро;
3. стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до постанови Уряду № 83  від 4.03 2015 р. № 83;
4. важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);
5. відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ;
6. розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників по підприємству за останній календарний квартал - не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;
7. підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для рішення про визнання підприємства критично важливим є відповідність двом критеріям для підприємств:

• паливно-енергетичного комплексу;
• які працюють у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення на постійній основі;
• лінійних аудіовізуальних медіа (ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з інформаційним та/або інформаційно-аналітичним контентом);
• державних та комунальних закладів культури.

До критично важливих підприємств належать також установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Працівники цих установ та організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Також у цьому випадку не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

Рішення затверджує форми та документи, які необхідно подавати у відповідні органи, щоб підприємство було визнано критично важливим, формі звітності, визначає вичерпний перелік підстав для скасування бронювання і т.ін.

Підтвердження статусу критично важливого здійснюється підприємством раз на рік.

https://www.me.gov.ua