Нові «трудові» штрафи: інспектор із праці тепер не страшний?..

02.02.20 р. набув чинності Закон від 12.12.19 р. № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (далі – Закон № 378). Цим законом зменшено штрафи за порушення у сфері трудового законодавства. Багато роботодавців чекали на його прийняття, сподіваючись, що таким чином перевірки Держпраці перестануть обертатися невиправдано великими фінансовими втратами для бізнесу. 

Що ж зміниться для роботодавців після набуття чинності цього Закону, чи істотно зменшаться розміри штрафів і зміниться порядок їх застосування? Давайте розбиратися. 
Зверніть увагу: далі за текстом при описі штрафів під словами «за кожного працівника» слід розуміти працівника, стосовно якого допущено те або інше порушення. Коли розміри штрафів зазначено в МЗП – це мінімальна заробітна плата, установлена законом на момент виявлення порушення. 

Розміри штрафів 

У 3 рази зменшено штраф за такі порушення, як допущення фізособи до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення співробітника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи протягом повного робочого часу, установленого на підприємстві, виплата зарплати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ і податків. Тепер розмір штрафу за такі порушення становитиме 10 МЗП за кожного працівника. Таке правило поширюється на роботодавців – юросіб і підприємців на загальній системі оподаткування та платників єдиного податку (далі – ЄП) четвертої групи. З 01.01.20 р. 1 МЗП = 4 723 грн. Тобто штраф дорівнює 47 230 грн за одного працівника. А ось юрособи і підприємці, які є платниками ЄП першої – третьої груп, відбудуться тільки попередженням. 

Для порівняння: до цього розмір штрафу за неоформлених співробітників, виплату зарплати без нарахування і сплати ЄСВ або оформлення співробітника на неповний робочий час, якщо фактично він працює повний час, становив 30 МЗП за кожного співробітника. Тобто розмір штрафу зменшився в три рази. Але тільки за перше порушення!

За рецидив – штраф більший! За повтор вищезазначених порушень протягом 2 років із дня виявлення попереднього порушення органи Держпраці накладатимуть штраф у розмірі 30 МЗП (141 690 грн) за кожного працівника. Причому на єдинників ця норма теж поширюється.

У 5 разів зменшено штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці: з 10 МЗП за кожного працівника до 2 МЗП (9 446 грн). Причому послаблень для єдинників не передбачено. Штраф у розмірі 2 МЗП накладатиметься на суб’єктів господарювання (далі – СГ), які перебувають як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування. 

За недотримання гарантій і пільг мобілізованим співробітникам тепер штрафуватимуть не на 10 МЗП за кожного співробітника, а на 4 МЗП (18 892 грн). А юрособам і підприємцям, які є платниками ЄП першої – третьої груп, за таке порушення загрожує тільки попередження. 

За недопущення до проведення перевірки для виявлення неоформлених співробітників роботодавців чекає штраф у розмірі 16 МЗП (75 568 грн), а не 100 МЗП, як було досі. 

За порушення інших вимог трудового законодавства штраф, як і раніше, становить 1 МЗП (4 723 грн). Проте слід звернути увагу на один важливий момент: органи Держпраці тепер мають право окремо нараховувати щтраф у розмірі 1 МЗП за кожне таке порушення. Раніше за порушення інших вимог законодавства був установлений штраф у розмірі 1 МЗП за всі виявлені порушення. Наприклад, на підприємстві в ході перевірки буде виявлено, що співробітникові протягом робочого року не надавалося 14 календарних днів відпустки однією частиною, а іншому співробітникові протягом робочого року не була надана відпустка за шкідливі та важкі умови праці. Раніше штраф за обидва випадки становив 1 МЗП. А ось за новими правилами за аналогічні правопорушення роботодавця вже оштрафують на 2 МЗП.

За повторні порушення інших вимог трудового законодавства протягом року з дня їх виявлення передбачено штраф у розмірі 2 МЗП (9 446 грн) за кожне порушення.

Порядок застосування штрафів 

Законом № 378 змінено порядок застосування штрафів за порушення, передбачені ст. 265 КЗпП. Хочеться виділити декілька важливих новацій. 

1. У разі своєчасного виконання розпорядження Держпраці щодо усунення порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим і дев’ятим ч. 2 ст. 265 КЗпП, роботодавця не притягатимуть до фінансової відповідальності. Зокрема, у разі виконання розпорядження штраф не накладатиметься за такі порушення, як:

• затримка виплати зарплати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більше ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;
• недотримання державних мінімальних гарантій в оплаті праці;
• недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам;
• недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;
• порушення інших вимог трудового законодавства.

2. Заходи з притягнення до відповідальності за скоєння порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим ч. 2 ст. 265 КЗпП, застосовуються одночасно з винесенням розпорядження. Тобто органи Держпраці мають право відразу штрафувати за ці порушення. І тут уже факт усунення порушень, виявлених при перевірці, значення не має.

Майте на увазі! За повторне порушення інших вимог трудового законодавства протягом року з дня їх виявлення штраф на роботодавців накладається незалежно від виконання розпорядження.

3. Постанова про накладення штрафу вважається виконаною, якщо роботодавець сплатить 50 % штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, передбаченого ст. 265 КЗпП. Це означає, що коли СГ, наприклад, оштрафували на 2 МЗП (9 446 грн), то йому достатньо сплатити протягом 10 банківських днів штраф у розмірі 1 МЗП (4 723 грн). І до нього більше не буде ніяких претензій із боку органів Держпраці. 

Скористатися такою можливістю вигідно в тому випадку, якщо СГ не має наміру оскаржити в суді постанову про накладення штрафу або якщо витрати на судовий розгляд набагато перевищують суму штрафу. Тоді роботодавцеві слід добре подумати: варто затівати судові тяжби чи простіше заплатити 50 % штрафу? 

Ми навели основні зміни, унесені Законом № 378 до ст. 265 КЗпП. Ми ще не раз будемо повертатися до цієї теми і розглядати різні ситуації, які виникатимуть на практиці у наших читачів.