Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Непрацездатність розпочалася у день звільнення: як бути з лікарняними та єдиним внеском

Роз’яснення
04.04.2025

Відповідно до ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 і 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП). 

Згідно з ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. 

Пунктом 1 ст. 12 розд. ІV Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у редакції Закону від 21.09.2022 № 2620-IX) (далі – Закон № 1105) встановлено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою. 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. 

Згідно з абзацом другим п. 2.27 розд. ІІ Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58, днем звільнення вважається останній день роботи. 

Підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності. 

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у п. 1 (тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві) і п. 7 (перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого КМУ) ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ (ч. 2 ст. 15 Закону № 1105). 

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюється виключно Законом від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). 

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю та органи, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності. 

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця (абзац другий п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). 

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок. 

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому Законом № 2464 порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464). 

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно, і платника страхових внесків. 

Отже, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані та виплачені особам після їх звільнення, не є базою нарахування єдиного внеску. 

ГУ ДПС у Львівській області


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
19.08.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Президент підписав Закон про «замороження» кредитів для аграріїв Сумісництво: обмеження, особливості та необхідні дії роботодавця Уряд дозволив бронювати 100 % працівників критично важливих підприємств на прифронтових територіях Трудовий договір і...
02.06.2025
Важливе у травні для платників ПДВ
Ознайомлюйтеся з важливими матеріалами для платників ПДВ у травні. Більше за темою: Спецпроєкт «ПДВ: ситуації з практики» Спецпроєкт «Електронне адміністрування ПДВ: правила, ризики, рішення» Спецпроєкт «Особливості оподаткування ПДВ в умовах воєнного часу»...
08.07.2025
З 5 липня в Україні відновлюється обов’язкове подання статистичної звітності
Президент 3 липня підписав Закон від 18.06.2025 № 4505-IX, він офіційно опублікований 5 липня і з цього дня набув чинності. Верховна Рада підтримала зміни до п. 1 Закону від 03.03.2022 № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнн...
Нове
22.08.2025
Якщо бізнес постраждав внаслідок війни – отримайте тимчасове звільнення від податкових обов’язків
Право на звільнення мають юридичні та фізичні особи, які постраждали від російської агресії і не можуть виконувати свої податкові обов’язки через її наслідки. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Опубліковано перелік ТОТ і територій ведення бойових дій: як скористатися податковими піл...
22.08.2025
Списання кредиторської заборгованості, яка виникла внаслідок діяльності ФОП: що з оподаткуванням
Оскільки кредиторська заборгованість ФОП перед юрособою виникла внаслідок проведення госпдіяльності (отримання товару без подальшої оплати його вартості), то дохід у вигляді списаної кредиторської заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОП. Водночас, якщо списання кр...
22.08.2025
Для повторного звільнення після поновлення не можна використовувати ту саму підставу: судове рішення
Недотримання процедури звільнення працівника після його поновлення на роботі за рішенням суду є порушенням трудового законодавства та підставою для його поновлення на роботі. Роботодавець зобов’язаний заново здійснити нове персональне попередження працівника про наступне вивільнення не пізніше...
Кращі матеріали