Несвоєчасна реєстрація РК за результатами перерахунку ПДВ: чи є підстави для штрафу?

В Індивідуальній податковій консультації від 16.01.19 р. № 175/6/99-15-03-02-15/ІПК (далі – ІПК № 175) ДФС зазначає, що норми п. 120¹.1 Податкового кодексу (далі – ПК) не передбачають винятків для застосування штрафних санкціі за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (і розрахунків коригування (далі – ПН, РК), складених згідно зі ст. 199 ПК.

Ця думка податківців не нова. Але зверніть увагу! Цього року частина платників із технічних причин не зареєстрували вчасно як ці, так і інші свої грудневі ПН і РК.

Не секрет, що на практиці останній день реєстрації ПН і РК часто супроводжується проблемами на сервері ДФС. Винятком не стало і 15.01.19 р. Так, за повідомленням ДФС (розміщене на офіційному сайті відомства) 15.01.19 р. сервер був перевантажений і у зв’язку із цим дані з ЄРПН оброблялися із затримкою.

У результаті на практиці виникли такі ситуації.

Ситуація 1

Платник відправив ПН/РК на реєстрацію протягом операційного дня 14 або 15 січня, а їх реєстрація згідно з отриманою квитанцією була здійснена, наприклад, 16 січня.

Згідно з п. 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, операційний день для реєстрації ПН/РК у робочий день триває з 8.00 до 20.00. Тобто якщо платник направив ПН або РК на реєстрацію протягом операційного дня, то в ДФС немає ніяких підстав реєструвати їх іншим днем. Такі ПН і РК повинні бути зареєстровані тим днем, коли були відправлені платником на реєстрацію.

Крім того, згідно з абзацом тринадцятим п. 201.10 ПК якщо платнику ПДВ протягом операційного дня не була відправлена квитанція про реєстрацію (про відмову в реєстрації або про зупинення реєстрації) ПН або РК, то така ПН або такий РК уважаються зареєстрованими.

Зазначимо, що судові рішення з даного питання приймаються на користь платника ПДВ (наприклад, постанова Верховного Суду України від 26.11.18 р. у справі № № 826/19172/16).

Ситуація 2

Платник відправив ПН/РК на реєстрацію протягом операційного дня 14 або 15 січня, а квитанцію про їх реєстрацію (про відмову) взагалі не отримав.

У цьому випадку документом, який доводить факт (а також час і дату) відправлення ПН або РК на реєстрацію в ЄРПН, наприклад, у програмі M.E.Doc, є протокол відправлення – це електронний документ, який формується при відправленні ПН або РК на адресу ДФС (в інших програмах, імовірно, також можна знайти подібний документ). Зазначимо, що суди також сприймають такий документ як підтвердження своєчасного відправлення ПН або РК на реєстрацію (рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.18 р. у справі № 826/8878/18). У підсумку виходить, що відстоювати своєчасну реєстрацію платнику ПДВ доведеться, швидше за все, у суді.

Що стосується відображення в декларації, то:

• постачальник повинен відобразити податкові зобов’язання в періоді їх виникнення, незалежно від факту реєстрації ПН (або РК на збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг);
• результат річного перерахунку сум ПДВ (у бік як збільшення, так і зменшення) слід відобразити в декларації за грудень 2018 року незалежно від факту реєстрації РК (ЗІР, категорія 101.23). Адже ці коригування не пов’язані з коригуваннями за ст. 192 ПК;
• покупцю в зазначених ситуаціях досить ризиковано відображати податковий кредит у періоді оформлення ПН або РК (у випадку збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) – принаймні до прийняття судом рішення про те, що ПН або РК були зареєстровані своєчасно (якщо, звичайно, буде звернення до суду).