НБУ пом'якшив низку валютних обмежень, але посилив окремі норми для протидії непродуктивному відпливу капіталу

НБУ з 10 травня 2025 року розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації. Мета – сприяти припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом'якшення валютних обмежень.

Крім того, з 10 травня наберуть чинності інші зміни до діючих валютних обмежень. Частина з них пом'якшується, щоб підтримати український бізнес. Натомість низка обмежень посилюється, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу за кордон.

Стимулююча валютна лібералізація

Українські підприємства отримають можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнюватиме сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті. Серед таких операцій:

• проведення розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року (включно);
• повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була сплачена до 23 лютого 2022 року;
• виконання боргових зобов’язань за «старими» зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року;
• фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений окремий ліміт для фінансування таких представництв).

Такі операції мають проводитися через один банк (за вибором підприємства). Передбачається також можливість зміни обслуговуючого банку.

Обсяг заборгованості за основною сумою зовнішніх негарантованих кредитів українського бізнесу на 1 квітня 2025 року становить майже 14 млрд дол. США, за відсотками – понад 7 млрд дол. США. Приріст за основною сумою з початку повномасштабного вторгнення становить майже 2 млрд дол. США, за відсотками – теж близько 2 млрд дол. США. Діючі норми валютного регулювання дають змогу лише частково виконувати зобов’язання за «старими» зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року: дозволено сплачувати процентні платежі, але не раніше строків, установлених у кредитному договорі, та за умови, що станом на 24 лютого 2022 року за кредитним договором не було простроченої заборгованості.

Крім того, згідно з опитуванням, проведеним НБУ минулого року серед обслуговуючих банків, українські підприємства повідомили про потребу здійснити оплату за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року, у сумі 3,2 млрд дол. США. Проведення таких операцій згідно з нормами валютного регулювання наразі не передбачено.

За поточних умов НБУ не може надати дозвіл для сплати за цими зобов’язаннями у повному обсязі, оскільки це матиме значні наслідки для стійкості валютного ринку та міжнародних резервів. Водночас компанії отримають дозвіл на здійснення таких платежів у разі залучення в Україну нового іноземного капіталу (у межах обсягу залучених коштів), що, відповідно, не матиме негативного впливу на валютний ринок.

Інші лібералізаційні заходи стосуються низки напрямів

По-перше, фінансування закордонних представництв українських компаній.

НБУ розширює можливості юридичних осіб-резидентів переказувати кошти на рахунки їхніх підрозділів за кордоном за рахунок власної валюти. Річний ліміт для таких операцій встановлено на рівні 1 млн євро (в еквіваленті). Період діяльності таких компаній з дати державної реєстрації має становити не менше 12 місяців до дати проведення операції.

Також НБУ зберігає можливість українських компаній здійснювати додатково (понад цей ліміт) перекази в межах загального обсягу коштів, що були фактично переказані цими компаніями у 2021 році для утримання їхніх закордонних підрозділів.

Відповідне пом'якшення не матиме впливу на валютний ринок України, адже такі перекази дозволятиметься здійснювати лише за рахунок власної валюти бізнесу. Водночас це дасть змогу українським підприємствам активізувати роботу з просування своєї продукції на закордонні ринки. У перспективі ухвалені зміни сприятимуть зростанню експортного потенціалу країни завдяки розширенню співпраці українського бізнесу з іноземними партнерами та збільшенню товарообігу.

По-друге, здійснення платежів, пов’язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.

Ухвалені рішення дають змогу юридичним особами усіх форм власності купувати іноземну валюту та переказувати її за кордон для оплати реєстраційних, арбітражних, судових зборів та інших платежів і витрат під час виконавчих проваджень щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.

Ураховуючи проведене цього року банками опитування клієнтів, очікується що вплив на валютний ринок не буде значним. Натомість бізнес отримає можливість вчасно та на належному рівні захищати свої майнові та інші права й інтереси в іноземних юрисдикціях під час вирішення питань повернення валютної виручки за експортними договорами або передплати за імпортними договорами.

По-третє, збільшення лімітів на розрахунки корпоративними картками за кордоном.

Ураховуючи передбачену Дорожньою картою пом'якшення валютних обмежень етапність, Національний банк збільшує ліміти на операції, що здійснюються юридичними особами за допомогою корпоративних електронних платіжних засобів (корпоративних карток) за кордоном:

• для операцій з видачі коштів з рахунку клієнта в національній валюті з 12 500 грн до 17 500 грн (в еквіваленті);
• для розрахунків за товари, роботи, послуги – з 100 000 до 150 000 грн (в еквіваленті).

Розширення лімітів не матиме суттєвого впливу на валютний ринок України, ураховуючи, що збільшення попиту на іноземну валюту за операціями з корпоративними картками, ймовірно, компенсуватиметься зменшенням попиту через інші, менш зручні канали.

По-четверте, надання дозволу на валютні операції на умовах «форвард».

НБУ розпочав реалізацію заходів з Концептуальної записки стосовно визначення підходів, умов та строків відновлення функціонування ринку валютних похідних фінансових інструментів, підготовленої в межах виконання зобов'язань за програмою з МВФ. Так, НБУ дасть можливість здійснювати операції на умовах «форвард»:

• з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні (з поставкою або без поставки іноземної валюти) між банками;
• з продажу клієнтами банкам іноземної валюти за гривні (з поставкою іноземної валюти).

Очікується, що вплив операцій на умовах «форвард» між банками на загальний стан валютного ринку буде малопомітним, а за операціями клієнтів з продажу іноземної валюти на умовах «форвард» відбуватиметься лише наближення в часі пропозиції валюти на ринку.

По-п'яте, оплата консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

У межах змін для запровадження порталу «е-Консул» НБУ унормував можливість українців сплачувати консульські збори з рахунків, відкритих в українських банках, на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

Крім того, уточнюються окремі норми для спрощення доступу військовослужбовців до банківських послуг.

НБУ запроваджує спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення. Також розширюються можливості для користування банківськими послугами військовослужбовцями-нерезидентами, що служать у лавах ЗСУ або Нацгвардії.

Окремі норми з посилення валютних обмежень запобігатимуть непродуктивному відпливу капіталу з України

Перший напрям – валютний нагляд за граничними строками розрахунків за деякими імпортними операціями.

З метою протидії виведенню іноземної валюти з України НБУ вносить уточнюючі зміни щодо процедури завершення валютного нагляду. Так, НБУ заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.

Другий напрям – перекази іноземної валюти за кордон фізичними особами.

НБУ поширює щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з такими кодами торговців:

• 7299 «Різні особисті послуги (не визначені в інших категоріях)»;
• 7311 «Рекламні послуги»;
• 7392 «Менеджмент, консалтинг та зв'язки з громадськістю»;
• 7399 «Бізнес послуги (не визначені в інших категоріях)»;
• 8111 «Юридичні послуги та адвокати»;
• 8931 «Бухгалтерські та аудиторські послуги»;
• 8999 «Професійні послуги (не визначені в інших категоріях)»;
• 9399 «Державні послуги (не визначені в інших категоріях)».

Як засвідчив аналіз, проведений після запровадження 10 вересня 2024 року аналогічного ліміту для розрахунків з агентами та менеджерами з нерухомості за кордоном, розрахунки за операціями з нерухомістю почали здійснюватися з використанням низки інших кодів торговця. Уточнене обмеження враховує результати цього аналізу. Встановлений ліміт дасть змогу запобігти спробам обходити обмеження на відповідні операції та уникнути відпливу капіталу з України у значних обсягах.

Зазначені та інші зміни внесені постановою Правління НБУ від 09.05.2025 № 53 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» та набирають чинності з 10 травня 2025 року.

НБУ