Оподаткування інвестиційного прибутку у разі перерахування коштів частинами у наступних роках

Більше за темою:

Інвентаризація фінансових інвестицій та інших цінних паперів

Особливості формування статутного капіталу ТОВ – підприємства з іноземними інвестиціями

Облік інвестицій за методом участі в капіталі

Яким чином оподатковується інвестиційний прибуток, якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладено між резидентами в звітному році, а перерахування коштів відбувається частинами у наступних роках?

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів, зокрема, від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.

Згідно з пп. 164.2.9 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп. 165.1.40 і 165.1.52 ПКУ.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ПКУ.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9⁴ розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм пп. 170.2.4–170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами) (пп. 170.2.2 ПКУ).

Підпунктом 170.2.1 ПКУ визначено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Ставка ПДФО для доходу у вигляді інвестиційного прибутку становить 18 % (пп. 167.5.1 ПКУ).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ є об’єктом обкладення військовим збором, ставка якого становить 5 % (пп. 1 пп. 1.2, пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий пп. 170.2.6 ПКУ).

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ПДФО та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Підпунктом 168.2.1 ПКУ визначено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок та військовий збір з таких доходів.

Пунктом 176.1 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку.

Статтею 1 розд. І Закону від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.

Ураховуючи викладене, дохід, отриманий фізособою-резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та обкладається ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

При цьому об’єктом обкладення ПДФО та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням зазначеного інвестиційного активу, за умови підтвердження документами первинного обліку.

Отже, якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладено у звітному році, а перерахування коштів за продаж інвестиційного активу відбуватиметься частинами у наступних роках, то платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами, отриманий протягом звітного року, незалежно від того, що кошти за продані корпоративні права будуть надходити протягом наступних звітних періодів.

Декларація подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО,– до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

ЗІР, категорія 103.10