Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Оподаткування доходів: приклади розрахунків податків із зарплати/винагороди за договором ЦПХ

28.05.2019 4625 0 0


Як правильно рахувати податки із заробітної плати та ЄСВ і які документи вимагати у працівника для підтвердження права на пільги?

Спробуємо розібратися на дев’яти прикладах.

Показники-2019

Законом про Держбюджет-2019 установлено мінімальну заробітну плату:

  • у місячному розмірі з 1 січня - 4 173 грн;
  • у погодинному розмірі з 1 січня - 25,13 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 

  • з 1 січня - 1 921 грн; 
  • з 1 липня - 2 007 грн; 
  • з 1 грудня - 2 102 грн. 

Податкова соціальна пільга (далі ПСП) становить у 2019 р. для будь-якого платника 960,50 грн.

Розмір підвищеної ПСП: 

  • 150 % ПCП = 1 440,75 гpн; 
  • 200 % ПCП = 1 921 гpн.

Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, у 2019 р. дорівнює 2 690 грн. Зазначений граничний розмір зарплати для застосування пільги залишається незмінним у 2019 р. і діятиме до 31 грудня поточного року включно.

Приклад 1

Працівнику нараховано за повний відпрацьований місяць мінімальну зарплату - 4 173 грн. ПСП до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на ПСП (2 690 грн).

1. Рахуємо ПДФО: 4 173 × 18 % = 751,14 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % = 62,60 грн.

Утримання з заробітної плати = 813,74 грн (751,14 грн + 62,60 грн).

До виплати працівникові - 3 359,26 грн (4 173 грн – 751,14 грн – 62,60 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Приклад 2

Працівниці (одинока мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей) нараховано за повний відпрацьований місяць 4 173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150-відсоткову ПСП згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ст. 169 ПКУ та додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у такому випадку дає право на отримання ПСП, слід керуватись абзацом другим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, згідно з яким граничний розмір доходу для одинокої матері визначається як добуток суми у 2 690 грн та відповідної кількості дітей. Отже, для одинокої матері розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 5 380 грн (2 690 × 2), а ПСП - 2 881,50 грн (1 440,75 × 2). 

1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – 2881,50) × 18 % = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн (232,47 грн + 62,60 грн).

До виплати працівнику - 3 877,93 грн (4 173 грн – 232,47 грн – 62,60 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Приклад 3

Працівниці (мати, яка виховує двох неповнолітніх дітей, одна з яких особа з інвалідністю) нараховано за повний відпрацьований місяць 4 173 грн. Вона повідомила в заяві роботодавцю про право на 100-відсоткову ПСП на одну дитину та на підвищену 150-відсоткову ПСП на дитину-інваліда згідно з пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 ст. 169 ПКУ і додала відповідні документи. При визначенні граничного рівня доходу, який у цьому випадку дає право на отримання ПСП, слід керуватись абзацом другим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ: граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП для матері, яка виховує двох дітей, одна з яких є інвалідом, визначається як добуток суми 2 690 грн та відповідної кількості дітей. Отже, для матері, яка має двох неповнолітніх дітей, одна з яких особа з інвалідністю, розрахункова межа для нарахування ПСП становитиме 5 380 грн (2 690 × × 2), а ПСП - 2 401,25 грн (960,50 грн + 1 440,75 грн), оскільки пп. 169.3.1 ст. 169 ПКУ передбачено застосування основної та підвищеної ПСП одночасно.

1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – (960,50 + 1 440,75)) × 18 % = 318,92 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % = 62,60 грн.

Утримання = 381,52 грн (318,92 грн + 62,60 грн).

До виплати працівнику - 3 791,48 грн (4 173 грн – 318,92 грн – 62,60 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Приклад 4

Працівникам - чоловіку і дружині, які працюють у одного роботодавця та виховують трьох дітей віком до 18 років, - нараховано за повний відпрацьований місяць 7 000 грн та 4 173 грн відповідно. Оскільки згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП, збільшується до відповідної кількості дітей тільки одному з батьків, подружжю потрібно визначитись, хто саме використовуватиме право на ПСП і збільшену розрахункову межу доходу, про що зазначити в поданій роботодавцю заяві. Заяву та документи про право на пільгу вони подали і про право на збільшення розрахункової межі доходу заявив чоловік/батько, який отримує більшу зарплату. Отже,

1. Рахуємо ПДФО: (7 000 – (960,50 × 3 дітей)) × 18 % = 741,33 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 7 000 × 1,5 % = 105 грн.

Утримання = 846,33 грн (741,33 грн + 105 грн).

До виплати працівникові - 6 153,67 грн (7 000 грн – 741,33 грн – 105 грн)

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 7 000 × 22 % = 1 540 грн.

Оскільки заробітна плата дружини/матері 4 173 грн більша за 2 690 грн, вона не має права на застосування ПСП. Утримання становлять 813,74 грн; «на руки» - 3 359,26 грн (4 173 грн – 813,74 грн).

Розглянемо альтернативу - в заяві про право на збільшення розрахункової межі доходу заявила дружина/мати, яка отримує зарплату 4 173 грн.

1. Рахуємо ПДФО: (4 173 – (960,50 × 3 дітей)) × 18 % = 232,47 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 173 × 1,5 % = 62,60 грн.

Утримання = 295,07 грн (232,47 грн + 62,60 грн).

До виплати працівникові - 3 877,93 грн (4 173 грн – 232,47 грн + 62,60 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 4 173 × 22 % = 918,06 грн.

Оскільки заробітна плата чоловіка/батька 7 000 грн більша за 2 690 грн, він не має права на застосування ПСП. Утримання в такому разі становитимуть 1 365 грн; «на руки» - 5 635 грн.

Приклад 5

Працівник працює на умовах неповного робочого часу. За відпрацьований час йому нараховано 2 650 грн заробітної плати. В такому разі працівник має право на загальну ПСП 960,50 грн (оскільки заробітна плата менша за граничний розмір доходу, який дає право на ПСП) за умови подання відповідної заяви роботодавцю (пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ). 

1. Рахуємо ПДФО: (2 650 – 960,5) × 18 % = 304,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2 650 × 1,5 % = 39,75 грн.

Утримання = 343,86 грн (304,11 грн + 39,75 грн).

До виплати працівникові - 2 306,14 грн (2 650 грн – 304,11 грн – 39,75 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 

4 173 × 22 % = 918,06 грн. При цьому якщо база нарахування ЄСВ менша встановленого розміру мінімальної заробітної плати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на цей місяць, та відповідної ставки (частина п’ята ст. 8 Закону про ЄСВ).

Приклад 6

Фізична особа надала послуги/виконала роботу на умовах договору цивільно-правового характеру. Складено акт наданих послуг/виконаних робіт. Винагорода фізичній особі за договором цивільно-правового характеру становила  4 000 грн. 

1. Рахуємо ПДФО: 4 000 × 18 % = 720 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 000 × 1,5 % = 60 грн.

Утримання = 780 грн (720 грн + 60 грн).

До виплати фізичній особі - 3 220 грн (4 000 грн – 720 грн – 60 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 

4 000 × 22 % = 880 грн. При цьому ЄСВ нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 7

Працівник звільнився за власним бажанням 15 квітня 2019 р. За відпрацьований період (квітень) йому нараховано 2 500 грн. Заяву на отримання ПСП згідно з пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ працівник подав роботодавцю завчасно. ПСП надається з урахуванням останнього місяця, в якому платник був звільнений з роботи. ПСП у такому разі застосовується, оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, який дає право на ПСП (2 690 грн).

1. Рахуємо ПДФО: (2 500 – 960,50) × 18 % = 277,11 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2 500 × 1,5 %  = 37,50 грн.

Утримання = 314,61 грн (277,11 грн + 37,50 грн).

До виплати працівникові - 2 185,39 грн (2 500 грн – 277,11 грн – 37,50 грн)

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець:

2 500 × 22 % = 550 грн. При звільненні працівника ЄСВ нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Приклад 8

Працівнику - особі, віднесеній законом до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховано за повний відпрацьований місяць 4 230 грн. Він повідомив у заяві роботодавцю про те, що має право на підвищену 150-відсоткову ПСП згідно з пп. «в» пп. 169.1.3 ст. 169 ПКУ та додав відповідні документи. ПСП до такої заробітної плати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на ПСП, - 2 690 грн.

1. Рахуємо ПДФО: 4 230 × 18 %  = 761,40 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 4 230 × 1,5%  = 63,45 грн.

Утримання = 824,85 грн (761,40 грн + 63,45 грн).

До виплати працівникові - 3405,15 грн (4 230 грн – 761,40 грн – 63,45 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 4 230 × 22 % = 930,60 грн.

Приклад 9

Учасника Операції об’єднаних сил (учасника АТО) прийнято на роботу 15 лютого 2019 р. За відпрацьований час йому нараховано 2 690 грн заробітної плати. Зазначеній категорії працівників ПКУ не передбачено надання «підвищеного» розміру ПСП, але вони мають право на отримання «звичайної» ПСП за умови дотримання граничного розміру заробітної плати (2 690 грн), який дає право на застосування ПСП, та подання відповідної заяви роботодавцю. Заяву на отримання ПСП учасником Операції об’єднаних сил (учасником АТО) подано вчасно.

1. Рахуємо ПДФО: (2 690 – 960,50) × 18 % = 311,31 грн.

2. Рахуємо військовий збір: 2 690 × 1,5 % = 40,35 грн.

Утримання = 351,66 грн (311,31 грн + 40,35 грн).

До виплати працівникові - 2 338,34 грн (2 690 грн – 311,31 грн – 40,35 грн).

ЄСВ (22 %) нараховує і сплачує роботодавець: 

2 690 × 22 % = 591,80 грн. При прийнятті працівника на роботу ЄСВ нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Звертаємо увагу пільговиків, які отримують дохід понад 2 690 грн на місяць, на можливість реалізації права на пільгу: учасники бойових дій на території інших держав, особи з інвалідністю, учасники Операції об’єднаних сил (АТО), які мають право крім відповідних пільг також пільги з підстав, за якими передбачено збільшення розрахункової межі заробітної плати, утримують двох і більше неповнолітніх дітей, за домовленістю з матір’ю дітей можуть використовувати збільшений розмір розрахункової межі заробітної плати та застосовувати ПСП - 960,50 грн на кожну дитину (див. приклад 4). 

Право на пільгу та його підтвердження

ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем роботи  (п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Якщо їх кілька, працівник самостійно обирає місце застосування ПСП і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверд­жують таке право. 

Отже, працівнику необхідно вчасно подати заяву про застосування ПСП (а за наявності кількох місць роботи - обрати місце застосування ПСП і подати заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує. 

Перелік документів, які необхідно своєчасно разом з відповідною заявою надати роботодавцю для отримання ПСП, визначено Порядком № 1227.

www.visnuk.com.ua

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали