Більше за темою:
Зміна системи оподаткування: перехід з єдиного податку на загальну систему
Строки подання річних декларацій єдинників та сплати податку: таблиці-підказки
Згідно з п. 187.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
Нормами ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону від 05.10.2017 № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Дані, зазначені у податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів/послуг, повинні відповідати даним первинних документів, оформлених за фактом здійснення такої операції.
При цьому згідно з п. 201.8 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
Отже, якщо документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.
Якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (у т. ч. якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.
При цьому, платник податку самостійно визначає відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в ПКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами та порядку оформлення первинних документів (у т. ч. щодо укладання додаткової угоди та визначення періодичності складання актів наданих послуг) не належить до компетенції ДПС.
ЗІР, категорія 101.06