Нарахування амортизації під час реконструкції основних засобів

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) ОЗ у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. При цьому ПКУ не встановлює правил нарахування амортизації у разі реконструкції частини будівлі.

Таким чином, платник податку на прибуток на період реконструкції корпусу здійснює нарахування амортизації за правилами бухгалтерського обліку з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 ст. 138 ПКУ.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 31.12.2020 р. № 5299/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування амортизації на основні засоби у разі реконструкції частини адміністративного корпусу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні ТОВ має у власності чотириповерховий адміністративний корпус, два поверхи якого здає в оренду юридичним особам під виробничі потреби, інші два поверхи – не здає. ТОВ планує здійснити реконструкцію двох поверхів цієї будівлі під виробництво лікарських засобів, а також змінити тип майна: з адміністративного корпусу на виробничу будівлю для виробництва лікарських засобів.

Як повідомляє ТОВ, та частина будівлі, що здається в оренду, так і буде надалі здаватись в оренду.

Вся будівля рахується у власності ТОВ як єдиний корпус і амортизація нараховується не по поверхово, а на всю будівлю.

У ТОВ виникло питання: чи потрібно здійснювати нарахування амортизації під час реконструкції корпусу на всю будівлю чи частину будівлі (по поверхово), чи її взагалі не потрібно нараховувати.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

• витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

При цьому Кодекс не встановлює правил нарахування амортизації у разі реконструкції частини будівлі.

Таким чином, платник податку на прибуток на період реконструкції корпусу здійснює нарахування амортизації за правилами бухгалтерського обліку з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 та п.п.138.3.2 - 138.3.4 Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.