Чи можна продавати алкоголь з відстрочкою платежу

Продати товар з відстрочкою платежу не заборонено. Мається на увазі, продаж через Інтернет товару, який буде доставлений кур'єром. Оплату в такому випадку цілком можна здійснити в момент отримання товару. Операція попередньо проводиться через РРО, а покупцеві разом з товаром передають чек з вказаною формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу»

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.02.2020 р. № 736/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула запит Товариства щодо надання податкової консультації з питань застосування РРО при здійсненні за допомогою кур’єрів-працівників Товариства доставки покупцям товарів, що були замовлені через мережу Інтернет з відстроченням платежу, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до звернення Товариство планує за допомогою кур’єрів-працівників Товариства здійснювати доставку покупцям товарів, що були замовлені через мережу Інтернет з відстроченням платежу.

Чи може Товариство здійснювати доставку товару замовнику, що був замовлений попередньо на інтернет-сторінці стаціонарного магазину Товариства із відстроченням платежу та у розрахунковому документі зазначати форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу» та разом з товаром доставляти покупцю даний чек з урахуванням того, що розрахунковий документ (касовий чек) роздруковуватиметься РРО в стаціонарному магазині?

Чи може товариство здійснювати доставку алкогольних напоїв та тютюнових виробів замовнику, що були замовлені попередньо на інтернет-сторінці стаціонарного магазину Товариства із відстроченням платежу та у розрахунковому документі зазначати форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу» та разом з товаром доставляти покупцю даний чек з урахуванням того, що розрахунковий документ (касовий чек) роздруковуватиметься РРО в стаціонарному магазині?

Чи допустимо Товариству при надходженні від покупців коштів за товар (у тому числі за алкогольні напої та тютюнові вироби), що раніше проданий з відстроченням платежу та проведений в РРО з наданням розрахункового документа із зазначенням форми оплати «у кредит», вносити ці кошти до скриньки РРО шляхом виконання операції «службове внесення»?

В які строки треба робити операцію «службове внесення» - день в день, чи не пізніше наступного дня?

Чи допустимо Товариству при надходженні від покупців коштів за товар (у тому числі за алкогольні напої та тютюнові вироби), що раніше проданий з відстроченням платежу та проведений в РРО з наданням розрахункового документа із зазначенням форми оплати «у кредит», оприбутковувати їх за підсумками дня у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів без застосування операції «службове внесення»?

Чи допустимо здійснення оплати по розрахунковому документу (касовому чеку), в якому зазначено форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», із застосуванням платіжних карток, тобто використовуючи еквайринг?

В які строки закривати оплати по розрахунковому документу (касовому чеку), в якому зазначено форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», - день в день, чи не пізніше наступного дня?

Як діяти Товариству з урахуванням того, що розрахунковий документ (касовий чек) на 3 товарні позиції, в якому зазначено форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», роздруковуватиметься в стаціонарному магазині, якщо під час доставки товару покупець відмовляється приймати 1 товарну позицію, а під час доставки у кур’єра-працівника Товариства відсутній портативний касовий апарат? Який документ в цій ситуації треба видати покупцю?

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом, Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - закон № 481), постановою Правління Національного банку України від 27.12.2017 № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення № 148).

Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляться від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
Також застосування РРО є не обов'язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов'язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати.

Також, розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій (пункт 5 Розділу І Положення № 13).

Тобто, законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено.

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

При цьому отримання коштів, які надходять у рахунок продажу товару з відстроченням платежу, слід оприбутковувати у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, або сума готівкових коштів, отримана від покупця, що відповідає сумі, зазначеній у фіскальному чеку з формою оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу», вноситься до скриньки РРО та пам'яті відвідного РРО шляхом виконання на цьому РРО операції «службове внесення» із наступним зазначенням на службовому документі номера фіскального чеку, за яким здійснено реалізацію товару з відстроченням платежу.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом № 481.

Згідно з приписами статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункові операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону № 481 місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнові виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами повинна здійснюватися відповідно до отриманих ліцензій на роздрібну торгівлю, які, зокрема, передбачають наявність відповідних місць торгівлі для здійснення реалізації цих товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування.

Пунктом 11 розділу ІІ Положення № 148 визначено порядок оприбуткування суб’єктами господарювання готівкових коштів.
Так, відповідно до пункту 11 розділу ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії).

Установа/підприємств визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Отже, готівкові кошти, які отримуються суб’єктом господарювання, мають бути оприбутковані згідно з вимогами Положення № 148 у день їх одержання.

Алгоритм дій суб’єктів господарювання при поверненні товарів (послуг) визначено Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі - Порядок РРО).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку РРО реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією з одночасним наданням особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документу на повну суму проведеної операції.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку РРО визначено, що, зокрема, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) відповідно до особливостей роботи РРО здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми або за допомогою операції «службова видача».

При цьому, заборонено реєструвати через РРО від'ємні суми з використання операції «сторно».

Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку РРО, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер.дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий акт зберігається в бухгалтерії суб'єкта господарювання протягом трьох років або (у разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії) підклеюється до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

З урахування викладеного та наведених Товариством прикладів, повідомляємо таке.

Щодо питання 1.

Доставка товару замовнику, що був замовлений попередньо на інтернет-сторінці стаціонарного магазину Товариства із відстроченням платежу, разом із роздрукованим РРО в стаціонарному магазині Товариства розрахунковим документом та зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу» не суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо питання 2.

Доставка алкогольних напоїв та тютюнових виробів замовнику, що були замовлені попередньо на інтернет-сторінці стаціонарного магазину Товариства із відстроченням платежу, разом із роздрукованим РРО в стаціонарному магазині Товариства розрахунковим документом та зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу» суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема в частині реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів не за місцем фактичного розташування місця торгівлі.

Щодо питання 3.

Отримання готівкових коштів від покупців за раніше проданий з відстроченням платежу товар (крім підакцизних) та наданням розрахункового документа із зазначенням у ньому форми оплати «у кредит» можна вносити до скриньки РРО шляхом виконання операції «службове внесення». При цьому внесення таких коштів здійснюється у день їх одержання з урахуванням режиму роботи Товариства.

Щодо питання 4.

Отримання готівкових коштів від покупців за раніше проданий з відстроченням платежу товар (крім підакцизних) та наданням розрахункового документа із зазначенням у ньому форми оплати «у кредит» можна оприбутковувати за підсумками дня у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів без застосування операції «службове внесення».
Водночас, для надання більш ґрунтовної та змістовної відповіді на спосіб оприбуткування отриманих від покупців готівкових коштів за реалізовані алкогольні напої та тютюнові вироби із відстроченням платежу (питання 3 та 4) просимо надати конкретні приклади та способи доставки таких товарів, з урахуванням відповіді на питання 2 запиту Товариства.

Щодо питання 5.

Здійснення оплати по розрахунковому документу, в якому зазначено форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», із застосуванням платіжних карток, тобто використовуючи еквайринг, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо питання 6.

Оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані раніше із відстроченням платежу та наданням розрахункового документу із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу», здійснюється у день одержання таких коштів з урахуванням режиму роботи Товариства

Щодо питання 7.

У разі відмови покупця від товару (в тому числі лише від однієї одиниці товару із декількох) посадові особи Товариства (кур’єри-працівники Товариства) повинні діяти відповідно до положень Порядку РРО, іншого чинним законодавством не передбачено.