Чи можна подати уточнюючий розрахунок, за яким минув строк позовної давності

Більше за темою:

Заповнюємо уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за новою формою

Уточнюючий розрахунок: приклади виправлення помилок з ПДВ

Коли і навіщо заповнювати рядок 18.2 уточнюючого розрахунку до ПДВ-декларації?

Чи може податковий агент подати уточнюючий Розрахунок за періоди, за якими минув строк позовної давності (1 095 днів)?

Відповідно до абзаців першого та четвертого п. 50.1 Податкового кодексу (далі – ПК) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК) платник податків самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПК), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з абзацами першим та другим п. 102.1 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПК, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПК, не пізніше закінчення 1 095-го дня (2 555-го дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. 39 і 39² ПК), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПК, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у т. ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом «б» п. 176.2 ПК передбачено, що особи, які відповідно до ПК мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПК для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Ураховуючи те, що контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПК, не пізніше закінчення 1 095-го дня, то і право подання податковим агентом уточнюючого Розрахунку з додатком 4ДФ до нього можливе виключно протягом зазначеного терміну, а отже подати вказаний Розрахунок після спливу строку позовної давності положеннями ПК не передбачено.

Разом з тим, відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування ЄСВ, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, страхувальник має право виправити помилки у раніше поданій звітності за періоди, за якими минув строк позовної давності.

ЗІР, категорія 103.25