Чи можуть інтернет-провайдери бути платниками єдиного податку?

У податківців запитали, чи можуть підприємці, які надають провайдерські послуги доступу до Інтернету, працювати на єдиному податку. 

Чому взагалі виникло таке запитання? Адже види діяльності, при яких статус єдинника – під забороною, відомі. Усьому провиною – зміни, унесені не так давно до пп. 8 пп. 291.5.1 Податкового кодексу (далі – ПК) Законом від 20.09.19 р. № 129-IX (детально про ці зміни ми писали тут). 

А саме: у пп. 8 пп. 291.5.1 ПК сказано, що починаючи з 20.10.19 р. не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп юрособи і фізособи, які надають:

• послуги фіксованого телефонного зв’язку з правом техобслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного); 
• послуги фіксованого телефонного зв’язку з використанням бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного); 
• послуги рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку; 
• послуги з техобслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, дротового радіомовлення і телемереж.

Як бачимо, у ПК акцент явно зроблено на послугах з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування різних каналів електрозв’язку. Візьмемо це собі на замітку.

Що ж відповіли податківці? В Індивідуальній податковій консультації від 04.12.19 р. № 1715/ІПК/06-30-33-01 (далі – ІПК № 1715), а також у роз’ясненні в ЗІР (категорія 107.01.01) вони звернулися до Національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» – коду КВЕД 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)», який включає:

• діяльність у сфері дротового електрозв’язку (код КВЕД 61.1);
• діяльність у сфері бездротового електрозв’язку (код КВЕД 61.2);
• діяльність у сфері супутникового електрозв’язку (код КВЕД 61.3);
• іншу діяльність у сфері електрозв’язку (код КВЕД 61.9).

Зокрема, до КВЕД 61.9 (інша діяльність у сфері електрозв’язку) входять (наказ Держкомстату від 23.12.11 р. № 396 «Про затвердження методологічних основ і пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності»):

• надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцеположення через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані) та експлуатація радіолокаційних станцій;
• експлуатація супутникових терміналів, які функціонально пов’язані з однією або більше наземними телекомунікаційними системами і здатні передавати й отримувати дані від супутникових систем; 
• надання доступу до Інтернету через мережі, установлені між клієнтами та інтернет-провайдерами (ISP – від англ. Internet Service Provider), які не належать або контролюють ISP, таких як комутований (тобто через телефон) доступ до Інтернету тощо; 
• надання телефонного зв’язку і доступу до Інтернету в загальнодоступних будівлях;
• надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з’єднань;
• передача голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP);
• перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля і перепродаж ємкості мережі без надання додаткових послуг).

Ми вважаємо, що з наведеного переліку, не будучи фахівцем з телекомунікацій, не можна однозначно визначити, які послуги тут із правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування різних каналів електрозв’язку, а які – ні. 

Проте, ознайомившись із цим переліком, податківці в ІПК № 1715 і в роз’ясненні в ЗІР не коливаючись дішли висновку, що будь-який суб’єкт господарювання, який провадить свою діяльність згідно з кодом КВЕД 61.90, зокрема надає провайдерські послуги доступу до Інтернету, не може бути платником єдиного податку!

Проте цей висновок не є безперечним. Адже, як уже було зазначено, з позиції ПК для статусу єдинника важливе те, які саме послуги у сфері телекомунікацій надає суб’єкт господарювання: з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування різних каналів електрозв’язку чи ні.

Давайте звернемося до визначень. Згідно зі ст. 1 Закону від 18.11.03 р. № 1280-IV (далі – Закон № 1280), провайдер телекомунікацій – це суб’єкт господарювання, який має право провадити діяльність у сфері телекомунікацій без права на техобслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку. Цим він принципово відрізняється від оператора телекомунікацій, який на все вищеперелічене якраз має право. 

А значить, виходячи з буквального прочитання пп. 291.5.1 ПК провайдери телекомунікацій мають право працювати на єдиному податку – на відміну від операторів телекомунікацій. 

Як же визначити, може застосовувати спрощену систему оподаткування підприємець, який працює у сфері телекомунікацій, чи ні? На нашу думку, для цього треба не просто знати його КВЕД, але й чітко встановити, яку саме діяльність він провадить і який конкретно статус має згідно із Законом № 1280 (він провайдер чи оператор?). 

Дізнатися про це можна, наприклад, з договору, укладеного провайдером (або оператором) телекомунікацій з користувачем послуг. Адже в такому договорі обов’язково наводиться конкретний перелік послуг, що надаються (п. 3.4 Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, від 29.11.12 р. № 624).

Проте, схоже, податківці не утрудняють себе тим, щоб розбиратися у «відтінках» діяльності провайдера телекомунікацій. Їх висновок простий: якщо у відомостях про суб’єкта господарювання в ЄДР зазначено, зокрема, КВЕД 61.9, то чим би такий СГ за фактом не займався в рамках цього коду економічної діяльності, він не має права працювати на єдиному податку. 

На цю фіскальну позицію, хочеш не хочеш, а доводиться зважати. Адже наслідки порушення умов роботи на єдиному податку всім добре відомі: підвищена ставка єдиного податку до доходів, отриманих від забороненого виду діяльності, і вимушений перехід на загальну систему оподаткування (пп. 4 п. 293.4, пп. 3 п. 193.5, пп. 5 пп. 298.2.3 ПК). 

У разі спору із цього приводу розбиратися в тому, хто має рацію – платник податків чи контролюючі органи – буде суд.