Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Куди писати заяву про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання чи податкового боргу

23.11.2020

Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ (п. п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПКУ), а контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Також п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема, контролюючі органи виконують функцію щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

У той же час п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574 (далі – Порядок №574), передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою.

Згідно з п. 2.1. Порядку №574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми; головні управління ДПС в областях, місті Києві, Офіс великих платників податків ДПС (далі – Офіс ВПП ДПС) – на суму не більше 3 млн гривень. Платники за своїм бажанням можуть звертатися за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) на суми, більші 3 млн грн, до Державної податкової служби України, однак таке звернення не позбавляє їх обов’язку подати відповідну заяву до головних управлінь ДПС в областях, місті Києві, Офісу ВПП ДПС.

Отже, подання заяви до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) є обов’язковим в усіх без виключення випадках звернення за розстроченням (відстроченням).

Пунктом 100.13 ст. 100 ПКУ передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – Міністерством фінансів України.

У зв’язку зі змінами, внесеними до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», ДПС разом з Міністерством фінансів України здійснюється робота по приведенню положень Порядку №574 у відповідність до законодавства. Наразі зазначений підзаконний акт не затверджено.

tr.tax.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
16.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін Уряд подав до Ради законопроєкт про скасування актів виконаних робіт ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 05.09.2025 Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
18.09.2025
Чи мають кредитори право на майно без спадкоємців
Якщо спадкоємців за заповітом чи законом немає, вони усунені від права спадкування, не встигли прийняти спадщину або відмовилися від неї, тоді доля майна вирішується у судовому порядку. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Помер підприємець: що робити працівникам і спадкоємцям? Один із спадкоєм...
18.09.2025
Чи подає СГ щомісячні декларації з плати за землю на територіях активних бойових дій
СГ не зобов’язаний подавати щомісячні звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) починаючи з 01.06.2024 (перший звітний період – травень 2024 рік) та річні звітні декларації (перший зв...
17.09.2025
Дата визначення ставки акцизу та курсу гривні при поповненні залишку пального
При складанні Заявки платником здійснюється розрахунок обсягів пального, виходячи із сплаченої на електронний рахунок суми акцизного податку, що розраховується за ставкою акцизного податку, що діє на дату її складання та виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що д...
Кращі матеріали