Хто сплачує оренду за землю державної або комунальної власності, надану голові ФГ в оренду і передану ФГ

Хто є платником орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності (ФО чи фермерське господарство), якщо земельна ділянка надана ФО – засновнику фермерського господарства за договором оренди, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства?

Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу (далі – ПК) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Підпунктом 269.1.2 ПК встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами обкладення платою за землю є, зокрема, згідно з пп. 270.1.2 ПК об’єкти обкладення орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ПК).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ПК).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ПК).

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу (далі – ЗК) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК).

Статтею 13 Закону від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, оскільки платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що уклала договір оренди на земельну ділянку державної або комунальної власності, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, – сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у т. ч. право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПК, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК, разом із детальним розрахунком суми у відповідності до абзацу першого п. 286.5 ПК.

ЗІР, категорія 111.01

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm