Коли платіж за договором закупівлі можуть заблокувати: ДКС

Читайте за темою:

За яких умов орган казначейства може заблокувати платіж за договором закупівлі

Правова оцінка дій замовника щодо прийняття рішень стосовно проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення, аналізу додатка до річного плану, вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображені (зафіксовані) у документах, передбачених Законом (Закон № 922-VIII), не охоплюється терміном «перевірка наявності документів» та не входить до повноважень органів Казначейства, визначених частиною другою статті 7 Закону (Закон № 922-VIII).

ДЕРЖАВНА КАЗНАЧЕЙСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.12.2019 р. № 24-10-08/21940

Щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства у сфері закупівель

Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) на численні звернення територіальних органів Казначейства щодо виконання в процесі казначейського обслуговування повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства та законодавства у сфері закупівель в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до абзацу другого статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час здійснення своєї діяльності Казначейство як учасник бюджетного процесу забезпечує дотримання обмежень, що вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, контроль за взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненням платежів за цими зобов'язаннями.

Реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів здійснюють органи Казначейства у порядку, визначеному Кодексом та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (Порядок № 309), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732.

На етапі реєстрації бюджетних зобов'язань органи Казначейства опрацьовують підтвердні документи, у тому числі договори на закупівлю товарів, робіт та послуг, та здійснюють попередній контроль, який включає перевірку:

• наявності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
• наявності документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання;
• відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми за економічною сутністю видатків;
• наявності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель;
• дотримання розпорядником бюджетних коштів повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України;
• дотримання вимог щодо повноти та правильності оформлення поданих документів.

Під час виконання контрольних функцій, встановлених законодавством у сфері публічних закупівель, органи Казначейства керуються Законом України «Про публічні закупівлі» (Закон № 922-VIII) (далі - Закон) та іншими нормативно-правовими актами, які діють у цій сфері.

Перелік документів, які перевіряють органи Казначейства до здійснення оплати за договорами про закупівлю, та перелік випадків, в яких органи Казначейства вживають заходи з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю, визначені частиною другою статті 7 Закону (Закон № 922-VIII).

Так, орган Казначейства до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю шляхом перегляду в електронній системі закупівель. Орган Казначейства вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим частини 2 статті 7 Закону (Закон № 922-VIII).

Органи Казначейства не реєструють зобов'язання, зокрема за відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель та недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. У таких випадках органи Казначейства застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені статтею 117 Кодексу.

Поряд з цим у процесі опрацювання органами Казначейства договорів про закупівлю разом із документами, що підтверджують застосування законодавства у сфері публічних закупівель, які самостійно оприлюднюються замовниками в електронній системі закупівель, можуть виникати питання щодо їх оформлення (заповнення) в частині невідповідності один одному.

Законом (Закон № 922-VIII) чи іншими нормативно-правовими актами не визначено механізм виправлення технічних (механічних) помилок, допущених замовником при заповнені форм документів публічних закупівель, але і не заборонено.

Тому у разі виявлення невідповідності в документах, які замовник самостійно оприлюднив в електронній системі закупівель та в яких допущені помилки технічного характеру, які неможливо виправити на стадії реєстрації бюджетних зобов'язань, з метою усунення обставин, визначених частиною другою статті 7 Закону (Закон N 922-VIII), на думку Казначейства, беручи до уваги положення наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 № 557 «Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)» (Положення N 557) (зі змінами), замовники (тендерні комітети, уповноважені особи замовників тощо) мають право зафіксувати такі порушення документом (протоколом, листом, тощо) та можуть надати його разом з іншими документами до відповідного органу Казначейства.
 
Слід зазначити, що такі дії розпорядника не знімають з нього відповідальності згідно з нормами законодавства про закупівлі за допущені порушення.

Також органи Казначейства в межах своїх повноважень повинні враховувати встановлені спеціальні норми, згідно з якими істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися виключно у випадках, передбачених Законом (Закон N 922-VIII), зокрема заборони замовникам вносити зміни до договору про закупівлю, окрім випадків, визначених статтею 36 Закону (Закон № 922-VIII). При цьому такі зміни оформлюються додатковою угодою до договору про закупівлю, що оприлюднюється в електронній системі закупівель. Надання до органу Казначейства документального підтвердження застосування однієї з підстав для внесення змін, визначених ст. 36 Закону, не передбачено.

Слід зазначити, що за порушення вимог, установлених Законом (Закон № 922-VIII), в частині прийняття рішень, вибору і застосування процедур закупівель, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) замовника ПЕРСОНАЛЬНО.

У зв'язку з тим, що перелік випадків з недопущення здійснення органами Казначейства платежів з рахунка замовника, визначених частиною другою статті 7 Закону (Закон № 922-VIII), є вичерпним, у Казначейства немає повноважень втручатися у проведення процедур закупівель.

Таким чином, правова оцінка дій замовника щодо прийняття рішень стосовно проведення процедури закупівлі або уникнення її проведення, аналізу додатка до річного плану, вибору конкретної процедури закупівлі, умов її проведення, які відображені (зафіксовані) у документах, передбачених Законом (Закон № 922-VIII), не охоплюється терміном «перевірка наявності документів» та не входить до повноважень органів Казначейства, визначених частиною другою статті 7 Закону (Закон № 922-VIII).

Одночасно звертаємо увагу на те, що рішення про початок моніторингу публічних закупівель, який здійснює орган державного фінансового контролю, та результати такого моніторингу не відносяться до випадків, визначених частиною другою статті 7 Закону (Закон N 922-VIII), та не є підставою для призупинення реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів з рахунка замовника.

Також нагадуємо, що відповідно до частини першої статті 7 Закону (Закон № 922-VIII) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом, та відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону (Закон № 922-VIII) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.

Перший заступник Голови

В. Дуда