Коли плата за фінансування клієнта є об'єктом обкладення ПДВ

Факторинг і відступлення права вимоги: у чому різниця?
Факторинг: облік

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

Факторингова операція не є об’єктом обкладення ПДВ, якщо предметом такої операції виступають валютні цінності, цінні папери (пп. 196.1.5 Податкового кодексу).

Згідно із ч. 2 ст. 1077 ЦК до обов’язків фактора за договором може входити надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. У цьому випадку якщо плата за фінансування клієнта:

включається до вартості таких послуг фактора – то, на думку ДФС (Індивідуальна податкова консультація від 11.09.18 р. № 3953/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), така плата вважається складовою частиною факторингової операції та не є об’єктом обкладення ПДВ;

не включається до вартості послуг фактора з проведення факторингової операції – тоді фінансування клієнта набуває статусу додаткової послуги (згідно із ч. 2 ст. 1077 ЦК) і постачання такої послуги обкладається ПДВ у загальному порядку (за ставкою 20 %).