Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу (далі – ПК) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Базою оподаткування платою за землю є:
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням пп. 271.1.1 та 271.1.2 ПК (абзац четвертий п. 271.1 ПК).
Пунктом 289.1 ПК встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується НГО земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з п. 289.2 ПК центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації НГО земель (Кі), на який індексується НГО земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І : 100,
де І – індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 %, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення НГО земель, зазначеної в технічній документації з НГО земель і земельних ділянок.
ГУ ДПС у Черкаській області