Як правильно визначити строки виплати зарплати
Наше законодавство недосконале, тому нерідко дозволяє перевіряючим трактувати дії бухгалтера як порушення закону (тобто на свою користь).
Наприклад, якщо в законі закріплено норму про регулярність виплати зарплати за першу і другу половини місяця, її розмір і строки виплати, то обов'язково (бухгалтери вже до цього звикли і на інше навіть не розраховують!) формулювання виявиться якимось неповноцінним. І на практиці це викличе безліч запитань, які залишаться без відповіді.
Давайте поговоримо конкретніше. Розмір зарплати за першу половину місяця запитань у принципі не викликає. Тут головне, щоб не менше, ніж за фактично відпрацьований час. Але періодичність виплати і горезвісні 16 календарних днів (далі – к. д.) іноді заводять бухгалтера у безвихідь.
Нижче ми наводимо цитату зі ст. 115 КЗпП:
«Стаття 115. Строки виплати заробітної плати
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. <...>»
Прочитавши норму, ми розуміємо, що зарплату необхідно виплачувати в робочі дні не рідше двох разів на місяць із різницею між виплатами не більше 16 к. д. І конкретні строки для виплати зарплати кожний роботодавець повинен установити внутрішнім документом.
А зараз сформулюємо основні питання, що виникають у зв'язку із застосуванням ст. 115 КЗпП, які довго залишалися без відповіді від Мінсоцполітики та Держпраці.
1. Між якими виплатами має минути не більше 16 к. д.:
між виплатами, що відносяться до одного і того самого місяця (наприклад, між зарплатою за першу половину жовтня, яка виплачується до 22 жовтня, і зарплатою за другу половину жовтня, яка виплачується до 7 листопада);
між виплатами, здійсненими в одному місяці (наприклад, між зарплатою за вересень, яка виплачується до 7 жовтня, і авансом за жовтень, який виплачується до 22 жовтня);
між усіма виплатами без винятку?
2. Дні виплати входять у 16 к. д.?
3. Якщо зарплата була виплачена напередодні вихідного/святкового/неробочего дня, то 16 к. д. необхідно відлічувати з дня фактичної виплати або з дати вихідного/святкового/неробочего дня, коли за строком мала виплачуватися зарплата?
Як бачимо, запитань багато. Але всі ці питання не хвилювали б бухгалтера, коли б не численність трудових перевірок і не наявність у ст. 265 КЗпП норми про відповідальність за порушення строків виплати зарплати в розмірі до 3 МЗП. Для 2018 року це 11 169 грн. (3 723 грн х 3).
На щастя, Мінсоцполітики нарешті порушило ці питання у своєму листі від 23.07.18 р. № 1305/0/101-18/28. Радує і те, що відгукнувся і Держпраці у своєму листі від 25.07.18 р. № 5870/4/4.1-ДП-18 (з нього випливає, що коли зарплату виплачуємо напередодні встановленого строку – тоді наступну виплату робимо у строк).
До речі, у листах немає конкретних відповідей на запитання, що хвилюють бухгалтерів, які ми озвучили вище. Проте текст листів дозволяє дійти таких висновків:
1. Мінсоцполітики вважає, що 16 к. д. необхідно визначати між виплатами за конкретний місяць. І наводить такий приклад: якщо дата виплати зарплати за першу половину місяця – 16-те число поточного місяця, то для дотримання інтервалу в 16 к. д. дата виплати зарплати за другу половину місяця має припасти на 1-ше число наступного місяця.
2. Виходячи з наведеного прикладу за визначенням 16 к. д. між виплатами, ми доходимо висновку, що дні виплати в ці 16 к. д. не включаються. Міркуємо так: (31 к. д. – 15 к. д.) у поточному місяці + + 1 к. д. у наступному = 17 к. д. > 16 к. д. Умова не виконується. Отже, дні виплати в 16 к. д. не входять.
3. Якщо строк виплати зарплати припав на вихідний/святковий/неробочий день і роботодавець провів виплату зарплати напередодні, то наступну виплату необхідно проводити у строки, установлені внутрішніми документами роботодавця (не відлічуючи 16 к. д. після дня фактичної виплати). Тут Мінсоцполітики і Держпраці одностайні.
Коментарі до матеріалу