Як визначити обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Яким чином платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (у т. ч. на підставі яких документів)?

Відповідно до пп. 242.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) об’єктом та базою обкладення екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп. 14.1.230 ПК).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, підлягають взяттю на державний облік у залежності від видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 10.05.2002 № 177, далі – Інструкція).

Суб’єкти господарювання проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Якщо за результатом інвентаризації встановлюється необхідність взяття їх на державний облік, такі суб’єкти господарювання готують документи згідно з розд. 3 Інструкції та подають їх до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (далі – Міндовкілля) (п. 4.1 розд. 4 «Порядок узяття об’єктів на державний облік» Інструкції).

Визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Міндовкілля (п. 6 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2001 № 1655).

За відсутності можливості проведення інструментальних вимірювань суб’єкти господарювання можуть розраховувати обсяги викидів, скориставшись техпаспортом обладнання, в якому зазначена кількість забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, за умови максимальної роботи обладнання.

Таким чином, платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі даних, наведених у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримані в результаті проведеної інвентаризації викидів забруднюючих речовин.

При цьому правильність визначення платником екологічного податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Міндовкілля (п. 250.12 ПК).

ЗІР, категорія 117.06

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm