Як оплачуються лікарняні сумісникам

У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2023 року Закону України від 23.09.1999 №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у редакції Закону №2620 від 21.09.2022р. (далі – Закон №1105), виникли проблеми з надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах застрахованим особам, які крім основного місця роботи працюють за сумісництвом на цьому ж чи на іншому підприємстві.

У період до 1 січня 2023 року зазначена допомога виплачувалась як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.

Проте чинною з 1 січня 2023 року статтею 22 Закону №1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом. Зазначене призвело до того, що на місцях надаються роз’яснення, що допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи і лише коли застрахованою особою не реалізовано право на таку допомогу за основним місцем роботи, тоді допомога надається за сумісництвом.

Позбавлення застрахованих осіб на отримання страхових виплат за місцем роботи за сумісництвом є безпідставним. Адже відповідно до статті 11 Закону №1105 та статей 4, 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом працівники підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і відповідно за цими місцями роботи за них сплачується єдиний соціальний внесок.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з визначених нею страхових випадків. Таким чином, у разі тимчасової непрацездатності допомога має надаватися як компенсація  втрати заробітної плати за основним місцем роботи, так і як компенсація  втрати заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом.

Частиною першою статті 25 Закону 1105 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески. При цьому не зазначається, що враховується заробітна плата лише за основним місцем роботи.

Федерація профспілок України звернулась до Мінсоцполітики щодо усунення цієї проблеми. Крім того, СПО об’єднання профспілок звернувся до голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з проханням ініціювати зміни до статті 22 Закону №1105 щодо забезпечення прав застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

За повідомленням Мінсоцполітики (додається), воно нині опрацьовує питання щодо внесення необхідних законодавчих змін. Водночас Головою Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковою Г.М. не підтримано пропозицію щодо ініціювання законодавчих змін, проте профспілкові пропозиції надіслано до Кабінету Міністрів України для їх опрацювання.

https://fpsu.org.ua