Зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств: ДПС

Відповідно до п. 46.6 Податкового кодексу оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Оскільки наказ опубліковано 1 грудня 2020 року, то вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати починаючи зі звітного (податкового) періоду - І кварталу 2021 року.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 ЛИСТ

14.12.2020                                   № 22431/7/99-00-05-05-01-07

Головним управлінням ДПС

в областях та м. Києві

Офіс великих платників податків ДПС

Державна податкова служба України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю повідомляє таке.

01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за № 1143/35426 (далі – наказ № 649), яким:

• затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;
• визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – наказ № 544).

Наказ № 649 виданий з метою реалізації положень законів України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) (набув чинності 23.05.2020),  від 30 березня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) (набув чинності 02.04.2020) та від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) (набув чинності 08.08.2020).

Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

У зв’язку з цими змінами наказ № 544 визнано таким, що втратив чинність.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.

Внесені зміни до основної частини декларації

1. З метою належної організації контролю інститутів спільного інвестування декларацію доповнено:

• рядком 9, у якому платник податку, що управляє активами інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи,  зазначає повне найменування і реєстраційний код такого інституту спільного інвестування. У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, то декларація складається та подається окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування»;
• позицію «Особливі відмітки» – новим рядком щодо заповнення його платниками податку щодо діяльності інституту спільного інвестування, утвореного без статусу юридичної особи.

2. Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, уточнено, що платниками податку на прибуток вважаються:

• юридичні та фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (у порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Кодексу) при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;
• суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування,  при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 2 Кодексу;
• іноземні компанії –  у разі наявності місця ефективного управління в Україні та подання такою компанією заяви про визнання податковим резидентом України.

У зв’язку з цим, поле 10 «Особливі відмітки» декларації доповнено рядками, які заповнюють:

• суб’єкти господарювання – юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування;
• фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, які обрали спрощену систему оподаткування, або фізичні особи, які провадить незалежну професійну діяльність;
• іноземні компанії.

3. Змінами, внесеними Законом № 466 запроваджено правила оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), передбачені ст. 392 Кодексу, які набирають чинності з 01.01.2021.

У зв’язку з цими змінами:

• показники основної частини декларації доповнено рядком 06.1 КІК, в якому відображається податок на прибуток КІК;
• показники рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період) обраховуються з урахуванням суми податку зазначеної у  рядку 06.1 КІК;
• позицію «Наявність додатків11» доповнено клітинкою під літерами КІК, у якій проставляється кількість поданих додатків КІК до декларації.

Внесені зміни до додатків

До додатка ЗП

Внесеними Законом № 466 змінами, з підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу вилучено п. 15, яким передбачалося зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль).

У зв’язку з цим, з додатка вилучено:

• у показниках рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств, – рядок 16.5, у якому відображалося зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД. Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1)

До додатка ВП

Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, таблиця 1 «Врахування помилки(ок) у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, за який виявлено помилку» розрахунку:

• доповнена новим рядком 06.1 КІК (податок на прибуток контрольованої іноземної компанії);
• у показнику рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період), змінено формулу розрахунку з урахуванням рядка 06.1 КІК.

Викладено в новій редакції додатки:

• додаток ПН.

Додаток доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи.

Змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, визначено порядок обрахунку доходу нерезидента, який виплачується не у грошовій формі або якщо під час виплати доходу податок не був утриманий, та визначається за формулою:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

У зв’язку із зазначеними змінами таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» (далі – Таблиця 1) доповнено графами 7 та 8 для відображення суми податку до сплати у разі виплати  доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати.

Враховуючи зміни, внесені законами №№ 466, 786 щодо переліку доходів нерезидента до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню у таблиці 1 доповнено такими рядками:

• рядок 8 – прибуток від здійснення операцій з  продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів;
• рядок 16 – дохід від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
• рядок 24 – проценти, дохід (дисконт) або прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 розділу Кодексу;
• рядок 30 – сума перевищення доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в п.п. «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• рядок 31 – сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• рядок 32 – сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
• рядок 33 – виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи;
• додаток РІ.

З урахуванням змін, внесених законами №№ 466, 540, додаток доповнено новими різницями для коригування фінансового результату, які відображені у додатку, зокрема щодо:

• зменшення фінансового результату до оподаткування:
• рядок 3.2.3.2 – на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на користь платника від КІК у межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об’єкт оподаткування відповідно до п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 Кодексу (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Кодексу);
• рядок 3.2.3.3 – на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі КІК), за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 Кодексу);
• рядок 3.2.3.4 – на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника від нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 Кодексу);
• рядок 3.2.4.1 – на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується (п.п. 140.4.5 п. 140.4 ст. 140 Кодексу);
• рядок 4.2.16.1 – на суму розрахованої амортизації основних засобів (визначених п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу) відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди (п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);
• рядок 4.2.16.2 - сума амортизації різниці, що виникає в результаті порівняння балансової вартості (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку, яка є меншою, ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III Кодексу, та амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів (п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу України);
• рядок 4.2.20 – на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платником податку на прибуток,  коштів або товарів,  визначених п. 512 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу (п. 512 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);
• рядок 4.2.21 – на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (п. 513 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);

збільшення фінансового результату до оподаткування:

• рядок 3.1.7 – на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);
• рядок 3.1.7.1 – на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);
• рядок 3.1.7.2 – на розмір різниці між вартістю, визначеною з огляду на рівень ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);
• рядок 3.1.14 – на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу);
• рядок 4.1.5.1 – на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);
• рядок 4.1.17.1 – на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів (п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);
• рядок 4.1.20 – на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених п. 512 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу (п. 512 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);
• рядок 4.1.21 – на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (п. 513 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

Крім того, зазначимо що внесено редакційні зміни у назвах різниць та нумерації кодів рядків:

• щодо збільшення фінансового результату до оподаткування, передбаченого рядками: 2.1.2, 2.1.3, 3.1.1, 3.1.9 – 3.1.11, 4.1.1– 4.1.4 ЦП, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.15, 4.1.17;
• щодо зменшення фінансового результату до оподаткування, передбачені рядками: 2.2.2, 2.2.3, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5, 4.2.2;
• додаток АМ.

Змінами, внесеними Законом № 466 до підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу щодо доповнення п. 431, передбачено що платники податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 мають право під час розрахунку амортизації основних засобів використовувати мінімально допустимий строк корисного використання, який дорівнює:

• два роки –  до четвертої (машини та обладнання) та п’ятої груп;
• п’ять років – до третьої (будівлі, споруди, передавальні пристрої) та дев’ятої груп.

У зв’язку із зазначеними змінами інформація щодо нарахованої амортизації цього додатка доповнена рядками «А3.12» та «А5.12» для відповідних груп, щодо  яких платники податку розраховують амортизацію за прямолінійним методом з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до пп. 43 та 431 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу передбачено, що платники  податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів,  амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу. 

У зв’язку із зазначеними змінами, додаток доповнено таблицею, у якій платниками податку відображається інформація про результати інвентаризації об’єктів основних засобів, станом на 01 число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації (зазначається звітний (податковий) період півріччя або три квартали, або рік).

При цьому у таблиці зазначаються:

• балансова вартість об’єктів основних засобів, щодо яких метод нарахування амортизації змінюється на «виробничий» метод:
• за даними бухгалтерського обліку основних засобів (без урахування переоцінки);
• (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III Кодексу;
• різниця, що виникає в результаті порівняння балансової вартості об’єктів основних засобів.

Декларацію доповнено новими додатками КІК, КІК-К, КІК-ТЦ, КІК-ЦП

Змінами, внесеними Законом № 466, запроваджено правила оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, передбачені ст. 392 Кодексу, які набирають чинності з 01.01.2021.

Об’єктом оподаткування для платників податку на прибуток, які є контролюючими особами для КІК, вважається скоригований прибуток, який буде визначатися відповідно до ст. 392 Кодексу, у разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній – окремо по кожній компанії. До такого об’єкта оподаткування застосовується базова (основна) ставка податку – 18 відсотків.

ума податку до сплати контролюючої особи зменшується на суму корпоративного податку, фактично сплаченого КІК у відповідному звітному періоді згідно із законодавством іноземних держав, пропорційно частці контролюючої особи в такій КІК та у межах суми податку, обрахованого з прибутку КІК.

У зв’язку з цими змінами, декларацію доповнено додатками:

• КІК, у якому відображається розрахунок прибутку КІК, та який заповнюється окремо по кожній КІК;
• КІК-К, який відображає різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування КІК;
• КІК-ТЦ, який подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до п.п. 39.5.4  п. 39.5 ст. 39 розділу І Кодексу;
• КІК-ЦП, у якому відображаються показники доходів від продажу та іншого відчуження цінних паперів КІК.

Оскільки зміни, внесені Законом № 466 до Кодексу в частині оподаткування прибутку КІК, набирають чинності 01.01.2021, визначення об’єкта оподаткування скоригованого прибутку КІК, а також зменшення суми податку до сплати на суму сплаченого іноземним державам корпоративного податку будуть відображатись у декларації починаючи з податкових (звітних) періодів 2021 року (квартал, півріччя, три квартали, рік).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Звертаємо увагу, що у разі подання платником податку уточнюючої декларації до такої декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків декларації із зазначенням інформації про подані додатки у таблиці «Наявність додатків» декларації. При цьому фінансова звітність за звітні періоди, що уточнюються подається до уточнюючої декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – І квартал 2021 року.

Головним управлінням ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі, зокрема розмістити на інформаційних стендах у центрах обслуговування платників, та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Заступник Голови      

Михайло ТІТАРЧУК