Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

ДПС нагадує про відповідальність за порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ

Роз’яснення
29.10.2024

Яка відповідальність передбачена у разі порушення порядку складання податкової декларації з ПДВ?

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу (далі – ПК) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК, законами з питань митної справи.

Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПК, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК а також бути підписана.

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПК, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПК.

Відповідальність платників податків визначено главою 11 розд. II ПК.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна (ст. 111 ПК).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).

Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 120.2 ст. 120 ПК визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПК, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 % від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПК, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПК, не застосовуються.

При цьому відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану», у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПК, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПК, та пені.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 % суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПК, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПК).

Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПК, вчинені повторно протягом 1 095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПК).

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

ЗІР, категорія 101.27


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
09.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (накази від 15.07 та 17.07.2025) Зміни в зарплаті «підакцизних» СГ із 1 жовтня 2025 року: Закон опубліковано У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо змін у законодавстві про мобілізацію...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
12.09.2025
Яка зараз існує відповідальність за продаж підакцизних товарів за цінами нижче мінімально встановлених
Відповідальність за продаж підакцизних товарів – 100 % вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Детальніше див. нижче. Яка відповідальність передбачена за роздрібну торгів...
12.09.2025
Як у декларації з податку на прибуток відобразити аванси з пунктів обміну валюти та особливості зарахування переплат з авансів
Покажемо, як у декларації з податку на прибуток підприємств відображаються сплачені авансові внески з пунктів обміну іноземної валюти та чи переноситься сума авансових внесків, яка перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, у зменшення податкового з...
12.09.2025
Огляд справ у спорах, пов’язаних із примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окрем...
Кращі матеріали