ФОП – єдинник другої чи третьої групи: чи має право здавати в оренду частину приміщення

Більше за темою:

Чи можна передавати в суборенду нерозподілені земельні ділянки та невитребувані частки (паї)

Документальне оформлення операцій з поліпшення орендованого майна

Відображення поліпшень об’єкта оренди в обліку

Чи має право ФОП – платник ЄП (другої або третьої групи) здавати в оренду свою частку нежитлового приміщення, яке належить декільком ФО на праві спільної власності із поділом на частки, кожна з яких до 900 м², а загальна площа такого нежитлового приміщення перевищує 900 м²?

Пунктом 291.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку.

Умови, відповідно до яких суб’єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ПКУ.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 м², нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 м² (пп. 291.5.3 ПКУ).

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

Згідно з наказом Держстату від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» клас 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» КВЕД ДК 009:2010 включає, зокрема, надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном (багатоквартирними будівлями та житлом, нежитловими будівлями, у т. ч. виставковими залами, складськими приміщеннями, земельними ділянками) та надання будівель, упоряджених або неупоряджених квартир чи апартаментів для довготермінового використання зазвичай на умовах щомісячної або річної оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦКУ).

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦКУ).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦКУ).

Частиною 2 ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Отже, фізособа-підприємець – платник єдиного податку (другої або третьої групи) має право здавати в оренду свою частку нежитлового приміщення, яке належить декільком фізичним особам на праві спільної власності із поділом на частки, кожна з яких до 900 м², а загальна площа такого нежитлового приміщення перевищує 900 м², якщо вона здійснює діяльність згідно з КВЕД 68.20, оскільки нею здається в оренду частина нежитлового приміщення, яке належить їй на праві власності, площа якого не перевищує норму, визначену пп. 291.5.3 ПКУ. При цьому, враховуючи положення пп. 2 п. 291.4 ПКУ, платник єдиного податку другої групи може здавати в оренду приміщення лише платникам єдиного податку та/або населенню.

ЗІР, категорія 107.01