Експорт соєвих бобів і ріпаку: ПДВ-пільга

Операції платників ПДВ з вивезення товарів за межі України є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому вивезення товарів в митному режимі експорту оподатковуються за ставкою 0%.

Щоправда, п. 63 підрозділу 2 р. XX ПКУ передбачено тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

• з 01.09.2018 г. до 31.12.2021 р. соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
• з 01.01.2020 г. до 31.12.2021 р. насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.12.2018 р. № 5490/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення поняття «сільськогосподарське підприємство - виробник» з метою застосування абзацу 4 пункту 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПКУ), та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно із підпунктом «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Пунктом 63 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено тимчасова звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

• з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);
• з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Положення цього пункту не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами - виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.

Слід зауважити, що відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» з 01 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 ПКУ, яка визначала дію спеціального режиму оподаткування діяльності, зокрема, у сфері сільського господарства, та відповідно з ПКУ виключено поняття (визначення) «сільськогосподарське підприємство».

Відповідно до статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

На сьогодні у чинному законодавстві України визначення понятті «сільськогосподарське підприємство» відсутнє.

В той же час Міністерство фінансів України листом від 19.10.2018 р. № 11310-09-5/27170 рекомендувало ДФС розглянути можливість застосування в цілях реалізації пункту 63 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, поняття «сільськогосподарський товаровиробник», визначене підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Так, підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV ПКУ - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Таким чином, визначення терміну «сільськогосподарських товаровиробник», наведене у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ застосовується виключно для цілей розділу XIV ПКУ «Спеціальні режими» тобто для визначення підстав перебування на спрощеній системі оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи.

Враховуючи викладене, до визначення чинним законодавством України поняття «сільськогосподарське підприємство» виключення, передбачені абзацом 4 пункту 63 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовуються.

Водночас повідомляємо, що з метою забезпечення єдиного підходу до застосування поняття «сільськогосподарський товаровиробник» та визначення його на законодавчому рівні, а також можливості використання такого поняття у частині трактування норм ПКУ, Державною фіскальною службою України підготовлено відповідні пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», зокрема, щодо визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник», та критеріїв, яким повинні відповідати такі товаровиробники.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.