Договір довгострокового страхування життя: алгоритм розрахунку податкової знижки

Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році: 1921 грн х 1.4=2690 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1921 грн х 1.4 х 50 відс.=1345 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм п. п. «а» п. п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13450 грн (2690 грн х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6725 грн (2690 грн х 5 місяців х 50 відсотків).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені п. п. «а» та «б» п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

tr.tax.gov.ua